Досліджено вплив когнітивно-стильових особливостей на процес розуміння тексту. Виявлено залежність процесу та результативності від когнітивно-стильових детермінант. З'ясовано, що розуміння тексту не може бути досягнуте за домінування одного з когнітивних стилів, оскільки кожна з когнітивних функцій забезпечує певний аспект цього процесу. Показано, що роль когнітивних особливостей у процесі розуміння є різною. Доведено, що процес розуміння тексту розгортається як послідовна реалізація певних когнітивних функцій, а саме: складнісно-простої - прийняття або неприйняття інформації; аналітико-синтезової та конкретно-абстракційної - розшарування текстової інформації, які взаємопов'язані та присутні протягом усього процесу розуміння; глобалізаційно-специфікаційної - інформація розкривається для суб'єкта як значима загалом, ціннісна для культури особистості; імпульсивно-рефлективна - переживання сутнісних елементів тексту. Проаналізовано послідовність застосування когнітивних функцій у даному процесі. Зазначено щодо нерівномірності розвитку епістомологічних можливостей особи. Зауважено, що глобалізаційно-специфікаційна функція, необхідна для повноти розуміння, опосередковується не усіма дослідженими, проте вихідні функції, наприклад, аналітичність - синтезованість, мають щонайширше застосування. Виявлений порядок їх застосування у процесі розуміння тексту відображає послідовність постання в онтогенезі. Наголошено, що найповніше розвинені когнітивні функції, які забезпечують загальне сприйняття тексту як причетного чи не причетного суб'єкта (складність - простота) та функції, що забезпечують повсякчасний розгляд тестів (аналітичність - синтетичність, конкретність - абстрактність, полезалежність - поленезалежність), а також інтроспективна функція (імпульсивність - рефлексивність). Відзначено, що найменш розвиненою є глобалізаційно-специфікаційна функція, яка має розкрити соціокультурну феноменологію тексту.

  Скачати повний текст

Розроблено новий підхід до вирішення досліджуваної проблеми шляхом створення моделі процесу розуміння багатосмислових об'єктів на основі застосування системно-структурного підходу щодо аналізу процесу розуміння як такої цілісності, що складається з окремих, щільно пов'язаних між собою компонентів. Використано новий клас задач, які є універсальною моделлю розуміння творчих об'єктів. Визначено концептуальні засади дослідження процесу розуміння у ситуаціях розв'язання творчих задач. Детально проаналізовано критерій розуміння даних задач, як розуміння її прихованого змісту. Процес розуміння творчих задач трактовано як особливий процес осмислення та переосмислення інформації. Обгрунтовано та апробовано систему спеціальної організації та оптимізації процесу розуміння творчих засад. Значну увагу приділено теорії використання підказки щодо оптимізації процесу розуміння.

  Скачати повний текст

У теоретико-методологічному та методичному аспектах досліджено особливості інтуїтивно-почуттєвого відображення, яке шляхом системного аналізу виокремлено з загального процесу психічного відображення. Теоретично й експериментально виявлено й охарактеризовано функціональну систему (ФС) психологічних механізмів, що забезпечує інтуїтивно-почуттєве відображення (ІПВ), виділено її складові, визначено змістово-процесуальні компоненти та умови розвитку. Показано, що розвиток ФС ІПВ відбувається за умов побудови навчання майбутніх психологів на засадах гуманістичної спрямованості та гуманітарної забезпеченості. Обгрунтовано переваги психомистецького підходу як такого, що забезпечує успішний розвиток ФС ІПВ як психічного новоутворення.

  Скачати повний текст