Розкрито сутність та особливості функціонування процесу переживання у мистецтві актора. З використанням методу психологічного аналізу діяльності людини (за О.Леонтьєвим) проведено спостереження за творчістю акторів і самоспостереження та встановлено, що у процесі переживання актора у ролі актуалізуються окремі, психічно відмежовані актором одна від одної різні види його діяльності, які визначено як "діяльність-творчість" і "діяльність-гра". На підставі дослідження процесу функціонування даних видів діяльності актора виявлено їх вплив на внутрішню "психорефлективну організацію" актора як людини. Встановлено, що дане відображення, пов'язане з аналогічністю фізичних дій актора з фізичними діями персонажа ролі, проектується на дії актора у формі реакцій організму, адекватних до реакцій ролі, що і становить сутність психологічного стану переживання актора у ролі. Вперше методом визначення "катарсису" (за Л.Виготським) проаналізовано емоційний стан переживання актора у ролі. Доведено належність емоційного стану переживання до одного з різновидів катарсису.

  Скачати повний текст

Розкрито роль фрустраційної толерантності у структурі особистості потенційних емігрантів. Показано, що фрустаційна толерантність здійснює детермінувальний вплив на їх соціальне становлення. У контексті вікової та педагогічної психології фрустація є наслідком певної якості соціальної структури, а також індивідуально-психологічною детермінантою, що визначає певні особистісні прояви. Експериментально доведено, що як спосіб запобігання та корекції фрустаційних станів є розвиток рефлекції, а саме: тією самою мірою, якою депривація виступає об'єктивним фактором виникнення фрустацій; депривація - як усвідомлена проблемність; розрив у відлагодженій діяльності є актуалізуючим чинником щодо звертання до засобів рефлексії.

  Скачати повний текст

Виділено два профілі (внутрішньо-векторний та зовнішньо-векторний) розуміння переживань психотравмуючих ситуацій. Визначено типи переважаючих переживань, пов'язані з баченням особливостей їх виникнення. Розглянуто шляхи спрямування переживань, пов'язані зі спрямованістю їх у часі, та форми засобів переживань, пов'язані з подоланням проявів негативних емоцій. Показано, що детермінантами особливостей змістових характеристик проявів переживань є спрямованість особистості на себе, мотиваційні тенденції (зокрема, мотивація досягнення), типи емоційності та статеві чинники, властивості (чутливість) нервової системи. Вираженість змістових проявів переживань та їх детермінанти розрізняються залежно від значимих сфер діяльності особистості.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано на теоретичному та емпіричному рівнях психологічне розуміння феномену переживання людиною довготривалої фізіологічної депривації (на матеріалах голодоморів в Україні). Удосконалено структуру й уточнено функціональні характеристики психотравмуючих чинників голодоморів в Україні першої половини XX ст. Проаналізовано наслідки переживання людиною довготривалої фізіологічної депривації внаслідок голодоморів. Доведено їх негативний вплив на життєву самореалізацію прийдешніх поколінь.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен переживань та виявлено їх вплив на структурування системних характеристик підсвідомого. Висвітлено теоретичні підходи до проблеми переживань, здійснено їх порівняння з трактуванням феномену переживання, базуючись на психодинамічному підході. Розкрито психологічний зміст категорії значущих переживань та виявлено їх глибинно-психологічну суть. З'ясовано, що зазначений феномен детермінується зовнішніми впливами (подією) та глибинними механізмами психіки, які актуалізуються у синтезі з попереднім досвідом переживань. Доведено, що переживання інтегрує ставлення суб'єкта до події, у цьому процесі формується індивідуально-неповторне сприйняття ситуації. З'ясовано умови виникнення значущих переживань, доведено їх взаємозв'язок з психологічними захистами, на формування яких мала вплив психічна травма, з об'єктними відношеннями й умовними цінностями суб'єкта. Досліджено особливості впливу травмувальних переживань на тенденції до психічного вигорання, психологічної смерті, психологічної імпотенції. Обгрунтовано необхідність здійснення глибинної психокорекції впливу значущих переживань на деструктивні тенденції психіки. Доведено результативність психокорекції, проведеної у майбутніх психологів-практиків за методом АСПН у контексті виявлення значущих переживань.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретико-методологічні питання проблеми психологічних бар'єрів у професійному самовизначенні особистості. На засадах синтезу принципів діяльнісного, системного й особистісного підходів у психології обгрунтовано концепцію психологічних бар'єрів у професійному самовизначенні. Психологічний бар'єр розглянуто як системне явище в професійному самовизначенні особистості, що має структурні (мотиваційні, когнітивні, емоційні та вольові рівні відображення бар'єрної ситуації), динамічні (механізми виникнення бар'єрів) та функціональні (активізація психічної діяльності) характеристики. Виявлено етапи професійного самовизначення особистості та притаманні для кожного з них психологічні бар'єри. Досліджено особливості та закономірності прояву психологічних бар'єрів у осіб залежно вік віку та статі. Виявлено індивідуально-психологічні чинники розвитку психологічних бар'єрів у професійному самовизначенні особистості. Наведено програму профілактики й усунення психологічних бар'єрів у професійному самовизначенні особистості, а також результати апробації з молоддю віком від 15-ти до 22-х років, які засвідчують її ефективність.

  Скачати повний текст

Досліджено методолого-теоретичні питання розвитку емпатії людини. На засадах синтезу принципів природничонаукової та гуманітарної психології обгрунтовано концепцію розвитку емпатії. Емпатію розглянуто як системне явище у метасистемі людина - світ, що має структурні (рівні відображення емпатогенної ситуації та відповідні їм види емпатії), динамічні (механізми розвитку та форми емпатії), функціональні (емпатійні ставлення та їх типи) та хронологічні (вік) характеристики та біопсихосоціодуховну природу. Розглянуто структурно-динамічні моделі виокремлених видів емпатії - натуральної, елементарної, особистісно-смислової та трансфінітної. Доведено, що емоційне перемикання є базовим психологічним механізмом мікрогенези емпатії, виділено інстинктивні, рефлекторні, особистісні й трансцендентні механізми її динаміки, охарактеризовано типології емпатійних ставлень. Виявлено філогенетичні передумови емпатійності людини, досліджено особливості та закономірності її онтогенензу за умов продуктивного (нормального) та деструктивного (аномального) розвитку особистості, наведено результати порівняльного аналізу вивчення особливостей вікового розвитку емпатії на підставі запропонованих методик. Експериментально виявлено психофізіологічні, індивідуально-психологічні, типологічні та соціокультурні чинники емпатійного розвитку особистості. Розроблено програму психологічного сприяння актуалізації, корекції та розвитку емпатії особистості, проаналізовано результати її апробації у початкових класах загальноосвітньої школи.

  Скачати повний текст

Визначено типи переживання у безробітних педагогічних працівників. Проаналізовано складові структури переживання як особливого виду активності. Визначено пропріум структурних складових, який містить змістову, процесуальну й особистісну складові. Проаналізовано категорію переживання за трьома взаємопов'язаними аспектами: як функціонування свідомості, як емоційно-забарвлений стан та особливий вид активності. Запропоновано відповідну структуру переживання особистістю ситуації втрати роботи. Систематизовано типові стратегії переживання, що мають місце у професійній діяльності педагогічних працівників і детермінують зміни їх форм поведінки. Виокремлено типи переживання педагогічних працівників: емоційно-погоджувальний, ситуативно-фрагментарний і проектувально-перетворювальний. Розроблено й апробовано програму психологічної підтримки безробітних педагогічних працівників у ситуації втрати роботи.

  Скачати повний текст

У теоретико-методологічному та методичному аспектах досліджено особливості інтуїтивно-почуттєвого відображення, яке шляхом системного аналізу виокремлено з загального процесу психічного відображення. Теоретично й експериментально виявлено й охарактеризовано функціональну систему (ФС) психологічних механізмів, що забезпечує інтуїтивно-почуттєве відображення (ІПВ), виділено її складові, визначено змістово-процесуальні компоненти та умови розвитку. Показано, що розвиток ФС ІПВ відбувається за умов побудови навчання майбутніх психологів на засадах гуманістичної спрямованості та гуманітарної забезпеченості. Обгрунтовано переваги психомистецького підходу як такого, що забезпечує успішний розвиток ФС ІПВ як психічного новоутворення.

  Скачати повний текст