Розкрито зв'язок між когнітивним стилем учителя і його схильністю до міжособистісних конфліктів з учнями. Подано психологічний портрет конфліктогенного вчителя. Аналіз когнітивного стилю вчителів, схильних до конфліктів, дозволив установити, що цей зв'язок найбільш виразно виступає, якщо враховувати показники не одного параметру стилю, а їх системи; залежність від поля, тип реакції і когнітивну диференційованість.

  Скачати повний текст

Проаналізовано теоретичні підходи до розуміння детермінації якості особистості вчителя. Розкрито специфіку поняття "психологічна культура вчителя початкової школи", викладено сутнісні характеристики детермінантів її розвитку. Розроблено концептуальну структурно-функціональну модель психологічної культури вчителя початкової школи. Експериментально досліджено особливості сформованості та дії показників екзо-, онто- та ендодетермінантів її розвитку. Описано особистісно детерміновану модель розвитку психологічної культури вчителя початкової школи. Наведено методичні рекомендації щодо цілеспрямованого розвитку психологічної культури вчителя початкової школи як фактора підвищення ефективності його психолого-педагогічної діяльності.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему становлення й розвитку в процесі первинної професійної підготовки майбутніх педагогів психологічних утворень, які є сутнісними характеристиками особистості як суб'єкта педагогічної діяльності. Проаналізовано основні теоретичні й експериментальні підходи щодо розв'язання зазначеної проблеми, наведено тезу про існування відносно константного переліку психологічних утворень, які є основними структурними компонентами особистісної готовності до професійно-педагогічної діяльності. Встановлено, що основою особистісної готовності до її успішної реалізації є показники загальної інтернальності, самоприйняття, сенсожиттєві орієнтації, упевненість у собі і мотивація саморозвитку, які опосередковано пов'язані зі створенням педагогічних ситуацій толерантної взаємодії й підтримки, а також умов для задоволення потреб суб'єктів учіння у самопізнанні і саморозвитку. Запропоновано програму оптимізації у майбутніх педагогів здатності до саморегуляції як чинника успішного здійснення професійно-педагогічної діяльності.

  Скачати повний текст

З'ясовано, що цілісність Я-образу вчителя-професіонала зумовлюється системою об'єктивних і суб'єктивних детермінант, а також гармонізацією особистісних властивостей, які надають даному образу якісну визначеність. Практична реалізація результатів дослідження здійснено за допомогою комплексу методів для ефективної діагностики розвитку цілісного Я-образу вчителя-професіонала. За результатами порівняльного аналізу динаміки Я-образу в педагогів-початківців і досвідчених вчителів виявлено прогресивні та деструктивні тенденції, що його змінюють. Доведено ефективність розробленої програми психолого-педагогічного навчання з елементами тренінгу особистісного зростання, спрямованого на підвищення адекватності Я-образу педагога, його активний розвиток та високий рівень педагогічної діяльності вчителя.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу психолого-педагогічної літератури розкрито теоретичні концепції вивчення проблеми фрустрації. Визначено суть і психологічний зміст фрустрації та фрустрованості, види, причини виникнення, генез. Розкрито специфіку педагогічної діяльності у контексті вивчення фрустрації. Проаналізовано особливості впливу механізмів психологічного захисту на розвиток професійних фрустрацій вчителів. Вивчено особливості впливу зовнішніх і внутрішніх факторів на виникнення та розвиток фрустрованості вчителів, а саме: зміна умов діяльності у сучасній освітній системі, труднощі професійного становлення, порушення Я-концепції та її складових, напруженості (частоти та кількості фруструючих ситуацій) тощо. Визначено рівень фрустрованості вчителів, встановлено взаємозв'язки між фрустрованістю й особливостями вибору засобів спілкування з учнями. Досліджено домінуючі стратегії фрустраційного реагування у напружених ситуаціях професійної діяльності, розроблено змістовні критерії та репрезентовано рівневу класифікацію фрустрованих вчителів. Розроблено програму діагностики та психокорекції фрустрованості педагогів. Визначено шляхи, методи та прийоми діагностичної та психокорекційної роботи, описано інтенсивні та екстенсивні засоби подолання фрустрації вчителів, представлено глибокий та змістовний аналіз психокорекційної програми. Обгрунтовано пріоритетність вибору групових методів психокорекційної роботи. Ефективність використання психокорекційної програми знайшла підтвердження у ході формуючого та контрольного експериментів.

  Скачати повний текст

Вивчено способи запровадження методу моделювання з метою корекції конфліктної взаємодії в педагогічному колективі. Проаналізовано теоретико-методологічні та концептуально-методичні засади модельного вивчення та корекції конфліктної взаємодії. Встановлено, що моделювання як оперування образно-символічними, фізичними (матеріальними), математичними (зокрема, графоаналітичними) моделями є дієвим засобом профілактики неконструктивного розв'язання конфліктів та корекції реальної конфліктної поведінки в педагогічному спілкуванні. Проведено моделювання конфліктної взаємодії, яке здійснено з використанням способів графологічної репрезентації, ігрового моделюванння та символічного (проективного) малювання в організаційно-методичних форматах науково-методичного семінару вчителів і соціально-психологічного тренінгу. На достовірній емпіричній базі підтверджено ефективність методу моделювання в системі активного соціально-психологічного навчання педагогів.

  Скачати повний текст

Вивчено мотиваційні чинники професійної самореалізації фахівців дошкільних закладів. Обгрунтовано теоретичну модель структурно-функціональної організації професійної самореалізації фахівців дошкільних закладів, емпірично з'ясовано психологічний зміст мотиваційних чинників самореалізації на кожному з етапів професійного становлення педагогів дошкільних закладів і виділено типи їх професійної самореалізації. Поглиблено наукові уявлення про професійну самореалізацію особистості й уточнено положення про мотивацію як основоположний чинник стимулювання самореалізації через розкриття її змісту в межах етапів професійного становлення педагогів дошкільної освіти. Доведено ефективність тренінгової програми активізації мотиваційних ресурсів професійної самореалізації педагогів дошкільних закладів. Обгрунтовано психологічні умови оптимізації повноцінної мотивації професійної самореалізації педагога, комплексне забезпечення яких сприятиме актуалізації потреб професійного зростання фахівця.

  Скачати повний текст

Вивчено роль особистісних детермінант у гуманізації педагогічного процесу, розкрито вплив особистісних якостей педагога на його готовність до реалізації фасилітативної діяльності у навчально-виховному процесі. Проаналізовано сучасний стан досліжень з проблеми гуманізації навчально-виховного процесу та роль фасилітації у даному контексті. Виокремлено основні складові готовності педагогів до здійснення фасилітативної діяльності й особистісні детермінанти, що впливають на її розвиток. Проаналізовано сучасні методи підготовки педагогів і розроблено оптимальну програму, спрямовану на формування готовності педагогів до фасилітативної діяльності. Проведено кількісний і якісний аналіз результатів дослідження, інтерпретацій власних звітів педагогів, інтерв'ювання учнів та їх батьків і встановлено, що готовність педагога до здійснення фасилітації - інтегральна якість, яка включає декілька складових: орієнтацію на співпрацю, емпатійність, конгруентність. Виявлено, що формування даної якості обумовлено особистісними детермінатами, зокрема, характерологічними особливостями особистості педагога, а також методами підготовки педагогів-фасилітаторів. Встановлено, що безпосередньо готовність до здійснення фасилітативної діяльності можна успішно формувати за допомогою спеціально розробленого психологічного тренінгу. Обгрунтовано, що для збереження стійкого тренінгового ефекту необхідно реалізувати відповідну програму підтримки-супроводу для педагогів.

  Скачати повний текст

Вперше обгрунтовано й емпірично перевірено роль позитивних цінностей особистості, зокрема цінності пізнання та гуманності та пов'язаних з ними особистісних властивостей, у запобіганні появі синдрому емоційного вигорання або зниженні інтенсивності його виявлення. Доведено провідне значення фактора задоволеності педагога собою як суб'єктом виконання основної функції - здобуття та передачі знань у попередженні емоційного вигорання та виокремлено так звані "визначальні" позитивні властивості особистості ("signature character strength"), які згідно з формулою специфікації Р. Кеттелла найбільш важливі для запобігання вигоранню педагога. Розвинуто уявлення про роль інтелекту та метакогнітивних здібностей педагога в забезпеченні його задоволеності собою як суб'єктом професійної діяльності та виникнення на цій підставі почуттів суб'єктивного та психологічного благополуччя. Поглиблено уявлення про зв'язок цінностей пізнання та пов'язаних з ними особистісних властивостей (допитливості, відкритості досвіду, креативності) з формуванням у педагога цінностей гуманності та відповідних позитивних властивостей особистості (доброзичливості, любові до близьких, соціального інтелекту).

  Скачати повний текст

Виявлено, що особистість вчителя у разі розвивального навчання значою мірою відрізняється від особистості вчителя за традиційного навчання. Зазначено, що особистісні якості вчителя впливають на формування особистісних і навчальних характеристик учня. З'ясовано, що існує певна етапність засвоєння педагогом професійної діяльності у системі розвивального навчання, яка характеризується типовими труднощами та професійними кризами педагогів. Важливим чинником успішності оволодіння системою розвивального навчання є адекватний системі метод підготовки педагогів. Найефективнішим методом навчання, який відповідає логіці та суті побудови системи розвивального навчання, є метод інтенсиву. На підставі результатів теоретичного й експериментального дослідження розроблено методичні рекомендації для психологічних служб, а також принципи соціально-психологічного тренінгу для педагогів, які засвоюють систему розвивального навчання.

  Скачати повний текст

Визначено сутність поняття "професійна саморегуляція вчителя", розглянуто її структуру та функції, методи, критерії. Розроблено модель підготовки майбутніх учителів до професійної саморегуляції у процесі вивчення педагогічних дисциплін, яка корелює із структурою професійної саморегуляції вчителя та відображає взаємодію її основних компонентів (мотиваційного, рефлексивного, емоційно-вольового та діяльнісного). Встановлено показники рівнів сформованості мотиваційного, теоретичного та процесуального компонентів готовності майбутнього педагога до професійної саморегуляції. Обгрунтовано й експериментально перевірено технологію підготовки майбутніх педагогів до професійної саморегуляції, описано методи, форми та засоби підготовки. Встановлено ефективність запропонованої технології. За допомогою методів математичної статистики проаналізовано результати формувального експерименту. Основні результати наукового дослідження впроваджено у навчальний процес підготовки майбутніх учителів до професійної саморегуляції.

  Скачати повний текст

Наведено методологічні, теоретичні, методичні засади професійної підготовки майбутніх учителів до взаємодії суб'єктів освітнього процесу за умов полікультурності Кримського регіону. Охарактеризовано процес становлення та розвиток вітчизняної системи професійної підготовки майбутніх учителів до міжкультурної взаємодії суб'єктів освітнього процесу. Виділено та проаналізовано етапи професійної підготовки у дослідженій сфері. Розглянуто сучасний стан, тенденції та особливості підготовки майбутнього педагога у контексті ідеї полікультурності. Визначено критерії, показники та рівні міжкультурної взаємодії суб'єктів освітнього процесу, відповідні рівні готовності майбутніх учителів до міжкультурної діяльності. Виявлено та проаналізовано умови полікультурності Кримського регіону. Теоретично обгрунтовано концептуальну модель їх професійної підготовки до міжкультурної взаємодії суб'єктів освітнього процесу на базі системного, особистісно-діяльнісного, акмеологічного, аксіологічного, партисипативного, культурологічного, компетентнісного підходів. Розроблено науково-методичне забезпечення процесу професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів полікультурного спрямування. Запропоновано педагогічну технологію організації продуктивної міжкультурної взаємодії суб'єктів освітнього процесу на базі проектної діяльності.

  Скачати повний текст

Досліджено психологічні особливості розвитку особистості педагога за умов "професійного вигорання". Розкрито основні концептуальні підходи до досліджуваного феномену, обгрунтовано взаємозв'язок показників розвитку особистості педагога та синдрому "професійного вигорання". За результатами емпіричного дослідження проведено аналіз ступенів виразності показників розвитку особистості педагога за визначених умов, а також розроблено й апробовано психологічну програму супроводу даного розвитку. Ефективність програми підтверджено позитивною динамікою змістових показників розвитку особистості педагога за умов "професійного вигорання".

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми психологічної підготовки майбутніх учителів початкових класів до роботи з соціально занедбаними учнями. Теоретично обгрунтовано та практично доведено необхідність формування у них психологічної компетентності для успішної роботи з дітьми такої категорії. Виділено конкретні професійно-психологічні якості, які є її складовими. Висвітлено причини соціальної занедбаності. Проаналізовано погляди на це явище вітчизняних і зарубіжних учених. Розкрито розуміння психологічної компетентності, досліджено рівні її сформованості у студентів педагогічного навчального закладу, особливості їх становлення та цілеспрямованого розвитку. Наведено результати апробації розробленого спецкурсу "Методика роботи з соціально занедбаними учнями".

  Скачати повний текст

Вивчено психологічні детермінанти комунікативного потенціалу вчителя. Виявлено шляхи його актуалізації на етапі вузівської підготовки майбутнього педагога. Уточнено та конкретизовано уявлення про зміст, сутність та особливості комунікативного потенціалу вчителя. Виокремлено його психологічну та соціальну основи. Обгрунтовано доцільність комунікативної підготовки майбутніх спеціалістів, її детермінованість рівнем сформованості ціннісного ставлення до комунікативної діяльності, системою комунікативних знань і вмінь, перцептивно-рефлексивних та емпатійно-емоційних можливостей, психологічною готовністю студента до оптимальної реалізації свого комунікативного потенціалу в практичній педагогічній діяльності, мотивацією спілкування.

  Скачати повний текст

Дисертація містить теоретичне і експериментальне дослідження проблеми готовності до музично-педагогічної діяльності. З'ясовано, що успішність здійснення музично-педагогічної діяльності обумовлюється єдністю функціонування загальних і спеціальних здібностей особистості, серед яких спостережливість, антиципація, креативність, музикальність, експресивність і ставлення відіграють роль системоутворюючого фактору. Практична реалізація результатів дослідження міститься у визначенні основних принципів і підходів до організації навчальної діяльності студентів, спрямованої на актуалізацію і формування їх професійної готовності до музичного виховання в молодших класах загальноосвітніх шкіл.

  Скачати повний текст

Проаналізовано основні соціальні та психологічні чинники, що впливають на розвиток інноваційного педагогічного процесу. Встановлено, що включення до інноваційного процесу вимагає від педагога особистісного та професійного самозмінення. Побудовано низку моделей, які поступово розкривають психологічну структуру та механізми вибору вчителем педагогічної системи навчання, показано, що базовим психологічним компонентом прийняття нової педагогічної системи є його особистісна зрілість. Розроблено модель процесу прийняття рішення щодо вибору нової педагогічної системи та визначено параметри психологічної готовності до акту вибору. Сформульовано принципи та показано можливості цілеспрямованого формування цієї готовності в закладах післядипломної освіти. Розроблено навчальні програми, спрямовані на підвищення здатності вчителя до здійснення усвідомленого ним вибору за умов реформування освіти. Наведено рекомендації щодо оптимізації процесу підготовки та перекваліфікації вчителів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано динаміку захисно-комунікативних стратегій вчителів, що розрізняються за ступенем вираженості вигоряння. Систематизовано знання щодо системи факторів динаміки формування субсиндромів і синдрому емоційного вигоряння вчителів у процесі професійної діяльності. Розглянуто річну динаміку окремих компонентів і всього синдрому емоційного вигоряння вчителів залежно від їх віку, стажу, статі. Розроблено програму психологічної корекції емоційного вигоряння педагогів та емпірично підтверджено її ефективність.

  Скачати повний текст

Проблемність самореалізації викладачів вищих навчальних закладів (ВНЗ) зумовлена переважанням характерних для цього соціально-психологічного середовища та культури практичної діяльності людей стереотипних групових ідентифікацій над рефлексивними ціннісними компонентами їх індивідуальної самосвідомості та досвідом свідомого використання рефлексії для формування акмеологічного критерію професійно-творчого використання викладачами особистісних можливостей свого "Я". Виявлено, що проблемність самореалізації викладача ВНЗ спричинена домінуванням стереотипних установок соціального пізнання над ціннісними компонентами індивідуальної самосвідомості. Розроблено концептуальну рефлексивно-акмеологічну модель самореалізації, що дозволило виявити протиріччя між захисною функцією та функцією самореалізації у структурі механізму соціальної ідентифікації. Розроблена методика дослідження ціннісних аспектів самореалізації уможливила емпіричне визначення особливостей особистісно-рефлексивного механізму становлення відносин соціальної суб'єктності. Досліджені аспекти самореалізації типологізовано за характером основних рефлексивних орієнтацій, а саме: функціоналізації діяльності, професіоналізації діяльності, соціальної творчості.

  Скачати повний текст

Показано, що освітня соціалізація студентів є провідною метою діяльності педагога-наставника. Встановлено, що основним об'єктом його педагогічної діяльності є група студентів як колективний суб'єкт, через який здійснюється опосередкований соціалізувальний вплив на особистість студента. Розроблена концептуальна модель психологічних якостей ефективного педагога-наставника відтворює зв'язки функцій педагога-наставника у навчально-виховному процесі з його психологічними особливостями. Створено психологічну типологію ефективних і неефективних наставників; сконструйовано психологічний портрет еталонного наставника, розроблено методичні рекомендації з оптимізації роботи педагога-наставника.

  Скачати повний текст