Розкрито зв'язок між когнітивним стилем учителя і його схильністю до міжособистісних конфліктів з учнями. Подано психологічний портрет конфліктогенного вчителя. Аналіз когнітивного стилю вчителів, схильних до конфліктів, дозволив установити, що цей зв'язок найбільш виразно виступає, якщо враховувати показники не одного параметру стилю, а їх системи; залежність від поля, тип реакції і когнітивну диференційованість.

  Скачати повний текст

Проаналізовано теоретичні підходи до розуміння детермінації якості особистості вчителя. Розкрито специфіку поняття "психологічна культура вчителя початкової школи", викладено сутнісні характеристики детермінантів її розвитку. Розроблено концептуальну структурно-функціональну модель психологічної культури вчителя початкової школи. Експериментально досліджено особливості сформованості та дії показників екзо-, онто- та ендодетермінантів її розвитку. Описано особистісно детерміновану модель розвитку психологічної культури вчителя початкової школи. Наведено методичні рекомендації щодо цілеспрямованого розвитку психологічної культури вчителя початкової школи як фактора підвищення ефективності його психолого-педагогічної діяльності.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему становлення й розвитку в процесі первинної професійної підготовки майбутніх педагогів психологічних утворень, які є сутнісними характеристиками особистості як суб'єкта педагогічної діяльності. Проаналізовано основні теоретичні й експериментальні підходи щодо розв'язання зазначеної проблеми, наведено тезу про існування відносно константного переліку психологічних утворень, які є основними структурними компонентами особистісної готовності до професійно-педагогічної діяльності. Встановлено, що основою особистісної готовності до її успішної реалізації є показники загальної інтернальності, самоприйняття, сенсожиттєві орієнтації, упевненість у собі і мотивація саморозвитку, які опосередковано пов'язані зі створенням педагогічних ситуацій толерантної взаємодії й підтримки, а також умов для задоволення потреб суб'єктів учіння у самопізнанні і саморозвитку. Запропоновано програму оптимізації у майбутніх педагогів здатності до саморегуляції як чинника успішного здійснення професійно-педагогічної діяльності.

  Скачати повний текст

З'ясовано, що цілісність Я-образу вчителя-професіонала зумовлюється системою об'єктивних і суб'єктивних детермінант, а також гармонізацією особистісних властивостей, які надають даному образу якісну визначеність. Практична реалізація результатів дослідження здійснено за допомогою комплексу методів для ефективної діагностики розвитку цілісного Я-образу вчителя-професіонала. За результатами порівняльного аналізу динаміки Я-образу в педагогів-початківців і досвідчених вчителів виявлено прогресивні та деструктивні тенденції, що його змінюють. Доведено ефективність розробленої програми психолого-педагогічного навчання з елементами тренінгу особистісного зростання, спрямованого на підвищення адекватності Я-образу педагога, його активний розвиток та високий рівень педагогічної діяльності вчителя.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу психолого-педагогічної літератури розкрито теоретичні концепції вивчення проблеми фрустрації. Визначено суть і психологічний зміст фрустрації та фрустрованості, види, причини виникнення, генез. Розкрито специфіку педагогічної діяльності у контексті вивчення фрустрації. Проаналізовано особливості впливу механізмів психологічного захисту на розвиток професійних фрустрацій вчителів. Вивчено особливості впливу зовнішніх і внутрішніх факторів на виникнення та розвиток фрустрованості вчителів, а саме: зміна умов діяльності у сучасній освітній системі, труднощі професійного становлення, порушення Я-концепції та її складових, напруженості (частоти та кількості фруструючих ситуацій) тощо. Визначено рівень фрустрованості вчителів, встановлено взаємозв'язки між фрустрованістю й особливостями вибору засобів спілкування з учнями. Досліджено домінуючі стратегії фрустраційного реагування у напружених ситуаціях професійної діяльності, розроблено змістовні критерії та репрезентовано рівневу класифікацію фрустрованих вчителів. Розроблено програму діагностики та психокорекції фрустрованості педагогів. Визначено шляхи, методи та прийоми діагностичної та психокорекційної роботи, описано інтенсивні та екстенсивні засоби подолання фрустрації вчителів, представлено глибокий та змістовний аналіз психокорекційної програми. Обгрунтовано пріоритетність вибору групових методів психокорекційної роботи. Ефективність використання психокорекційної програми знайшла підтвердження у ході формуючого та контрольного експериментів.

  Скачати повний текст

Вивчено способи запровадження методу моделювання з метою корекції конфліктної взаємодії в педагогічному колективі. Проаналізовано теоретико-методологічні та концептуально-методичні засади модельного вивчення та корекції конфліктної взаємодії. Встановлено, що моделювання як оперування образно-символічними, фізичними (матеріальними), математичними (зокрема, графоаналітичними) моделями є дієвим засобом профілактики неконструктивного розв'язання конфліктів та корекції реальної конфліктної поведінки в педагогічному спілкуванні. Проведено моделювання конфліктної взаємодії, яке здійснено з використанням способів графологічної репрезентації, ігрового моделюванння та символічного (проективного) малювання в організаційно-методичних форматах науково-методичного семінару вчителів і соціально-психологічного тренінгу. На достовірній емпіричній базі підтверджено ефективність методу моделювання в системі активного соціально-психологічного навчання педагогів.

  Скачати повний текст

Вивчено роль особистісних детермінант у гуманізації педагогічного процесу, розкрито вплив особистісних якостей педагога на його готовність до реалізації фасилітативної діяльності у навчально-виховному процесі. Проаналізовано сучасний стан досліжень з проблеми гуманізації навчально-виховного процесу та роль фасилітації у даному контексті. Виокремлено основні складові готовності педагогів до здійснення фасилітативної діяльності й особистісні детермінанти, що впливають на її розвиток. Проаналізовано сучасні методи підготовки педагогів і розроблено оптимальну програму, спрямовану на формування готовності педагогів до фасилітативної діяльності. Проведено кількісний і якісний аналіз результатів дослідження, інтерпретацій власних звітів педагогів, інтерв'ювання учнів та їх батьків і встановлено, що готовність педагога до здійснення фасилітації - інтегральна якість, яка включає декілька складових: орієнтацію на співпрацю, емпатійність, конгруентність. Виявлено, що формування даної якості обумовлено особистісними детермінатами, зокрема, характерологічними особливостями особистості педагога, а також методами підготовки педагогів-фасилітаторів. Встановлено, що безпосередньо готовність до здійснення фасилітативної діяльності можна успішно формувати за допомогою спеціально розробленого психологічного тренінгу. Обгрунтовано, що для збереження стійкого тренінгового ефекту необхідно реалізувати відповідну програму підтримки-супроводу для педагогів.

  Скачати повний текст

Виявлено, що особистість вчителя у разі розвивального навчання значою мірою відрізняється від особистості вчителя за традиційного навчання. Зазначено, що особистісні якості вчителя впливають на формування особистісних і навчальних характеристик учня. З'ясовано, що існує певна етапність засвоєння педагогом професійної діяльності у системі розвивального навчання, яка характеризується типовими труднощами та професійними кризами педагогів. Важливим чинником успішності оволодіння системою розвивального навчання є адекватний системі метод підготовки педагогів. Найефективнішим методом навчання, який відповідає логіці та суті побудови системи розвивального навчання, є метод інтенсиву. На підставі результатів теоретичного й експериментального дослідження розроблено методичні рекомендації для психологічних служб, а також принципи соціально-психологічного тренінгу для педагогів, які засвоюють систему розвивального навчання.

  Скачати повний текст

Визначено сутність поняття "професійна саморегуляція вчителя", розглянуто її структуру та функції, методи, критерії. Розроблено модель підготовки майбутніх учителів до професійної саморегуляції у процесі вивчення педагогічних дисциплін, яка корелює із структурою професійної саморегуляції вчителя та відображає взаємодію її основних компонентів (мотиваційного, рефлексивного, емоційно-вольового та діяльнісного). Встановлено показники рівнів сформованості мотиваційного, теоретичного та процесуального компонентів готовності майбутнього педагога до професійної саморегуляції. Обгрунтовано й експериментально перевірено технологію підготовки майбутніх педагогів до професійної саморегуляції, описано методи, форми та засоби підготовки. Встановлено ефективність запропонованої технології. За допомогою методів математичної статистики проаналізовано результати формувального експерименту. Основні результати наукового дослідження впроваджено у навчальний процес підготовки майбутніх учителів до професійної саморегуляції.

  Скачати повний текст

Наведено методологічні, теоретичні, методичні засади професійної підготовки майбутніх учителів до взаємодії суб'єктів освітнього процесу за умов полікультурності Кримського регіону. Охарактеризовано процес становлення та розвиток вітчизняної системи професійної підготовки майбутніх учителів до міжкультурної взаємодії суб'єктів освітнього процесу. Виділено та проаналізовано етапи професійної підготовки у дослідженій сфері. Розглянуто сучасний стан, тенденції та особливості підготовки майбутнього педагога у контексті ідеї полікультурності. Визначено критерії, показники та рівні міжкультурної взаємодії суб'єктів освітнього процесу, відповідні рівні готовності майбутніх учителів до міжкультурної діяльності. Виявлено та проаналізовано умови полікультурності Кримського регіону. Теоретично обгрунтовано концептуальну модель їх професійної підготовки до міжкультурної взаємодії суб'єктів освітнього процесу на базі системного, особистісно-діяльнісного, акмеологічного, аксіологічного, партисипативного, культурологічного, компетентнісного підходів. Розроблено науково-методичне забезпечення процесу професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів полікультурного спрямування. Запропоновано педагогічну технологію організації продуктивної міжкультурної взаємодії суб'єктів освітнього процесу на базі проектної діяльності.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми психологічної підготовки майбутніх учителів початкових класів до роботи з соціально занедбаними учнями. Теоретично обгрунтовано та практично доведено необхідність формування у них психологічної компетентності для успішної роботи з дітьми такої категорії. Виділено конкретні професійно-психологічні якості, які є її складовими. Висвітлено причини соціальної занедбаності. Проаналізовано погляди на це явище вітчизняних і зарубіжних учених. Розкрито розуміння психологічної компетентності, досліджено рівні її сформованості у студентів педагогічного навчального закладу, особливості їх становлення та цілеспрямованого розвитку. Наведено результати апробації розробленого спецкурсу "Методика роботи з соціально занедбаними учнями".

  Скачати повний текст

Вивчено психологічні детермінанти комунікативного потенціалу вчителя. Виявлено шляхи його актуалізації на етапі вузівської підготовки майбутнього педагога. Уточнено та конкретизовано уявлення про зміст, сутність та особливості комунікативного потенціалу вчителя. Виокремлено його психологічну та соціальну основи. Обгрунтовано доцільність комунікативної підготовки майбутніх спеціалістів, її детермінованість рівнем сформованості ціннісного ставлення до комунікативної діяльності, системою комунікативних знань і вмінь, перцептивно-рефлексивних та емпатійно-емоційних можливостей, психологічною готовністю студента до оптимальної реалізації свого комунікативного потенціалу в практичній педагогічній діяльності, мотивацією спілкування.

  Скачати повний текст

Дисертація містить теоретичне і експериментальне дослідження проблеми готовності до музично-педагогічної діяльності. З'ясовано, що успішність здійснення музично-педагогічної діяльності обумовлюється єдністю функціонування загальних і спеціальних здібностей особистості, серед яких спостережливість, антиципація, креативність, музикальність, експресивність і ставлення відіграють роль системоутворюючого фактору. Практична реалізація результатів дослідження міститься у визначенні основних принципів і підходів до організації навчальної діяльності студентів, спрямованої на актуалізацію і формування їх професійної готовності до музичного виховання в молодших класах загальноосвітніх шкіл.

  Скачати повний текст

Проаналізовано основні соціальні та психологічні чинники, що впливають на розвиток інноваційного педагогічного процесу. Встановлено, що включення до інноваційного процесу вимагає від педагога особистісного та професійного самозмінення. Побудовано низку моделей, які поступово розкривають психологічну структуру та механізми вибору вчителем педагогічної системи навчання, показано, що базовим психологічним компонентом прийняття нової педагогічної системи є його особистісна зрілість. Розроблено модель процесу прийняття рішення щодо вибору нової педагогічної системи та визначено параметри психологічної готовності до акту вибору. Сформульовано принципи та показано можливості цілеспрямованого формування цієї готовності в закладах післядипломної освіти. Розроблено навчальні програми, спрямовані на підвищення здатності вчителя до здійснення усвідомленого ним вибору за умов реформування освіти. Наведено рекомендації щодо оптимізації процесу підготовки та перекваліфікації вчителів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано динаміку захисно-комунікативних стратегій вчителів, що розрізняються за ступенем вираженості вигоряння. Систематизовано знання щодо системи факторів динаміки формування субсиндромів і синдрому емоційного вигоряння вчителів у процесі професійної діяльності. Розглянуто річну динаміку окремих компонентів і всього синдрому емоційного вигоряння вчителів залежно від їх віку, стажу, статі. Розроблено програму психологічної корекції емоційного вигоряння педагогів та емпірично підтверджено її ефективність.

  Скачати повний текст

На підставі узагальнення літературних джерел з проблеми професійно-пізнавальної потреби досліджено її психологічні особливості та динаміку майбутніх учителів спеціальних загальноосвітніх шкіл у процесі навчання в педагогічному вузі. Розкрито сутність і структуру професійно-педагогічної потреби, виявлено й обгрунтовано емпіричні показники та рівні її розвитку. Обгрунтовано необхідність врахування психолого-педагогічних чинників, зокрема, професійно-педагогічної спрямованості студентів, усвідомлення значення знань за фахом у вирішенні практичних питань, інтересу до педагогічної діяльності, усвідомлення життєвих цілей, спрямованості на самореалізацію у процесі оволодіння педагогічною професією з метою оптимізації розвитку професійно-пізнавальної потреби.

  Скачати повний текст

Уперше розроблено структурно-функціональну модель та розкрито психологічні особливості розвитку педагогічних здібностей викладачів ВНЗ. Експериментально виділено типи функціональних взаємозв'язків професійно-педагогічних і предметно-педагогічних здібностей, стилю педагогічної діяльності й індивідуально-психологічних характеристик викладачів ВНЗ у процесі професійної діяльності. Удосконалено комплексну методику вивчення педагогічних здібностей викладачів ВНЗ. Розкрито вплив предметної спрямованості й етапу професійного становлення на формування стилю педагогічної діяльності та психологічної структури педагогічних здібностей викладачів ВНЗ. Визначено індивідуально-психологічні детермінанти розвитку педагогічних здібностей та індивідуальності викладача ВНЗ у процесі його професійної діяльності.

  Скачати повний текст

Досліджено психологічні особливості розвитку професійного мислення майбутніх учителів початкових класів за умов ВНЗ. Узагальнено наукові підходи до цієї проблеми й обгрунтовано модель розвитку даного мислення. Поняття "професійного мислення" розглянуто як найвищий пізнавальний процес виявлення, осмислення та розв'язання професійних завдань, заснований на системі мисленнєвих дій і детермінований індивідуально-особистісними рисами вчителя. Доведено, що професійне мислення - складне, особистісне утворення, тісно пов'язане з реальною життєдіяльністю людини, яке регулюється на підставі соціальних і індивідуальних критеріїв і здійснюється на засадах цілеспрямованої аткивності людини. Розглянуто мотиваційні, змістово-операційні, рефлексивно-самооцінювальні складові професійного мислення вчителів початкових класів і умови їх розвитку у системі вузівської підготовки. Розроблено психолого-дидактичну технологію розвитку, що реалізується на основі задачного й особистісно-діяльнісного підходів до навчання майбутніх вчителів.

  Скачати повний текст

Розкрито психологічну сутність й обгрунтовано умови розвитку професійної рефлексії викладачів вищих педагогічних навчальних закладів (ВПНЗ). Висвітлено структурно-функціональні особливості професійної рефлексії, показано її роль у педагогічній діяльності викладачів. Проаналізовано чинники, які впливають на розвиток професійної рефлексії. Обгрунтовано концептуальну модель професійної рефлексії викладача ВПНЗ, охарактеризовано типи та види рефлексії, рефлексивні дії й уміння. Експериментально встановлено й інтерпретовано тенденції професійної рефлексії викладачів ВПНЗ, визначено її типи, рівні й умови розвитку. Експериментально доведено, що здатність до професійної рефлексії підвищує якісні та кількісні показники їх професійної діяльності. Розроблено й апробовано у формувальному експерименті семінар-тренінг розвитку професійної рефлексії викладачів ВПНЗ.

  Скачати повний текст

Проаналізовано досвід вивчення феноменів ідентичності у вітчизняних і зарубіжних дослідженнях. Розкрито сутність поняття професійної ідентичності вчителя. Охарактеризовано структурні компоненти професійної ідентичності вчителя: когнітивний, емоційно-ціннісний та поведінковий. Виявлено, що у вчителів із позитивним характером позиціонування професійного середовища рівень сформованості професійної ідентичності менше залежить від стажу педагогічної діяльності ніж у групі із негативним позиціонуваннням. Розроблено й апробовано програму соціально-психологічного супроводу процесу становлення професійної ідентичності вчителя та доведено її ефективність. Визначено послідовність становлення професійної ідентичності вчителя за компонентами.

  Скачати повний текст