Обгрунтовано теоретичні положення про сукупність соціально-психологічних рис сільського вчителя, висвітлено проблематику процесу формування громадської думки на селі в контексті впливу педагога та інших категорій і персонажів сільського населення. Визначено соціально-психологічний статус вчителя в проблемному полі сільського соціуму, розкрито лідерський потенціал на основі виявлення психосемантичної структури соціально значущих рис, що актуалізуються в процесі виконання громадських функцій. Показано ступінь впливу педагога на перебіг громадської думки як представника провідної категорії сільського соціуму. Проведено порівняльний аналіз образу сільського вчителя як лідера громадської думки в уявленнях односельчан, рефлексивну оцінку та самооцінку.

  Скачати повний текст

Наведено структуру змістових характеристик комунікативних здібностей вчителя, розкрито їх специфіку в гуманістичній парадигмі освіти. Теоретично обгрунтовано та експериментально перевірено модель формування комунікативних здібностей у майбутніх вчителів. Показано взаємозв'язок між результативністю формування даних здібностей у майбутніх вчителів і психологічними умовами (рівнем потреби у спілкуванні студента, особливостями спілкування у студентській групі). Встановлено, що умовою формування комунікативних здібностей у майбутніх вчителів є їх комунікативна підготовка під час навчання у вузі. Виокремлено психологічні передумови ефективної комунікативної підготовки, обгрунтовано використання психолого-педагогічних форм зазначеної підготовки, визначено напрями подолання комунікативної неготовності та некомпетентності студентів. Встановлено шляхи оптимізації процесу формування комунікативних здібностей у майбутніх вчителів.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми психологічної підготовки майбутніх учителів початкових класів до роботи з соціально занедбаними учнями. Теоретично обгрунтовано та практично доведено необхідність формування у них психологічної компетентності для успішної роботи з дітьми такої категорії. Виділено конкретні професійно-психологічні якості, які є її складовими. Висвітлено причини соціальної занедбаності. Проаналізовано погляди на це явище вітчизняних і зарубіжних учених. Розкрито розуміння психологічної компетентності, досліджено рівні її сформованості у студентів педагогічного навчального закладу, особливості їх становлення та цілеспрямованого розвитку. Наведено результати апробації розробленого спецкурсу "Методика роботи з соціально занедбаними учнями".

  Скачати повний текст

Досліджено проблему формування психологічної компетентності викладачів іноземних мов ВВНЗ. Розкрито сутність психологічної компетентності викладача ВНЗ, визначено її місце та роль у структурі його професійної компетентності та педагогічній діяльності. Удосконалено структуру психологічної компетентності викладача ВНЗ. Запропоновано визначення, обгрунтовано основні параметри та розроблено програму формування психологічної компетентності викладача іноземної мови ВВНЗ, ефективність якої експериментально підтверджено. Наведено рекомендації щодо формування психологічної компетентності викладачів іноземних мов ВВНЗ.

  Скачати повний текст

Проаналізовано основні соціальні та психологічні чинники, що впливають на розвиток інноваційного педагогічного процесу. Встановлено, що включення до інноваційного процесу вимагає від педагога особистісного та професійного самозмінення. Побудовано низку моделей, які поступово розкривають психологічну структуру та механізми вибору вчителем педагогічної системи навчання, показано, що базовим психологічним компонентом прийняття нової педагогічної системи є його особистісна зрілість. Розроблено модель процесу прийняття рішення щодо вибору нової педагогічної системи та визначено параметри психологічної готовності до акту вибору. Сформульовано принципи та показано можливості цілеспрямованого формування цієї готовності в закладах післядипломної освіти. Розроблено навчальні програми, спрямовані на підвищення здатності вчителя до здійснення усвідомленого ним вибору за умов реформування освіти. Наведено рекомендації щодо оптимізації процесу підготовки та перекваліфікації вчителів.

  Скачати повний текст

Вперше обгрунтовано й емпірично перевірено роль позитивних цінностей особистості, зокрема цінності пізнання та гуманності та пов'язаних з ними особистісних властивостей, у запобіганні появі синдрому емоційного вигорання або зниженні інтенсивності його виявлення. Доведено провідне значення фактора задоволеності педагога собою як суб'єктом виконання основної функції - здобуття та передачі знань у попередженні емоційного вигорання та виокремлено так звані "визначальні" позитивні властивості особистості ("signature character strength"), які згідно з формулою специфікації Р. Кеттелла найбільш важливі для запобігання вигоранню педагога. Розвинуто уявлення про роль інтелекту та метакогнітивних здібностей педагога в забезпеченні його задоволеності собою як суб'єктом професійної діяльності та виникнення на цій підставі почуттів суб'єктивного та психологічного благополуччя. Поглиблено уявлення про зв'язок цінностей пізнання та пов'язаних з ними особистісних властивостей (допитливості, відкритості досвіду, креативності) з формуванням у педагога цінностей гуманності та відповідних позитивних властивостей особистості (доброзичливості, любові до близьких, соціального інтелекту).

  Скачати повний текст

Проаналізовано динаміку захисно-комунікативних стратегій вчителів, що розрізняються за ступенем вираженості вигоряння. Систематизовано знання щодо системи факторів динаміки формування субсиндромів і синдрому емоційного вигоряння вчителів у процесі професійної діяльності. Розглянуто річну динаміку окремих компонентів і всього синдрому емоційного вигоряння вчителів залежно від їх віку, стажу, статі. Розроблено програму психологічної корекції емоційного вигоряння педагогів та емпірично підтверджено її ефективність.

  Скачати повний текст

Досліджено психологічні особливості розвитку професійного мислення майбутніх учителів початкових класів за умов ВНЗ. Узагальнено наукові підходи до цієї проблеми й обгрунтовано модель розвитку даного мислення. Поняття "професійного мислення" розглянуто як найвищий пізнавальний процес виявлення, осмислення та розв'язання професійних завдань, заснований на системі мисленнєвих дій і детермінований індивідуально-особистісними рисами вчителя. Доведено, що професійне мислення - складне, особистісне утворення, тісно пов'язане з реальною життєдіяльністю людини, яке регулюється на підставі соціальних і індивідуальних критеріїв і здійснюється на засадах цілеспрямованої аткивності людини. Розглянуто мотиваційні, змістово-операційні, рефлексивно-самооцінювальні складові професійного мислення вчителів початкових класів і умови їх розвитку у системі вузівської підготовки. Розроблено психолого-дидактичну технологію розвитку, що реалізується на основі задачного й особистісно-діяльнісного підходів до навчання майбутніх вчителів.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему становлення й розвитку в процесі первинної професійної підготовки майбутніх педагогів психологічних утворень, які є сутнісними характеристиками особистості як суб'єкта педагогічної діяльності. Проаналізовано основні теоретичні й експериментальні підходи щодо розв'язання зазначеної проблеми, наведено тезу про існування відносно константного переліку психологічних утворень, які є основними структурними компонентами особистісної готовності до професійно-педагогічної діяльності. Встановлено, що основою особистісної готовності до її успішної реалізації є показники загальної інтернальності, самоприйняття, сенсожиттєві орієнтації, упевненість у собі і мотивація саморозвитку, які опосередковано пов'язані зі створенням педагогічних ситуацій толерантної взаємодії й підтримки, а також умов для задоволення потреб суб'єктів учіння у самопізнанні і саморозвитку. Запропоновано програму оптимізації у майбутніх педагогів здатності до саморегуляції як чинника успішного здійснення професійно-педагогічної діяльності.

  Скачати повний текст

З'ясовано, що цілісність Я-образу вчителя-професіонала зумовлюється системою об'єктивних і суб'єктивних детермінант, а також гармонізацією особистісних властивостей, які надають даному образу якісну визначеність. Практична реалізація результатів дослідження здійснено за допомогою комплексу методів для ефективної діагностики розвитку цілісного Я-образу вчителя-професіонала. За результатами порівняльного аналізу динаміки Я-образу в педагогів-початківців і досвідчених вчителів виявлено прогресивні та деструктивні тенденції, що його змінюють. Доведено ефективність розробленої програми психолого-педагогічного навчання з елементами тренінгу особистісного зростання, спрямованого на підвищення адекватності Я-образу педагога, його активний розвиток та високий рівень педагогічної діяльності вчителя.

  Скачати повний текст

З застосуванням іміджелогічного підходу розглянуто педагогічну діяльність та оцінено її ефективність з погляду стихійного чи свідомого формування конкретного іміджу педагога. Висвітлено механізм формування індивідуального іміджу педагога як стереотипізацію будь яких моделей професійної поведінки, прийняття їх як символів успіху чи невдачі педагогічної діяльності. На базі такого розуміння розроблено конкретні методики конструювання індивідуальних іміджів у педагогічній діяльності. Виділено вимірювані та верифіковані соціально-психологічні характеристики особистості, що впливають на ефективність іміджевої поведінки педагога. Розроблено методику виміру ефективності індивідуального іміджу, що базується на методах виміру узгодженості/неузгодженості групових оцінок і самооцінок, а також схему конструювання індивідуального іміджу педагога, яка дозволяє підвищити авторитет вчителя та посилити його вплив на вихованців у процесі професійної діяльності.

  Скачати повний текст

Розкрито психологічну сутність й обгрунтовано умови розвитку професійної рефлексії викладачів вищих педагогічних навчальних закладів (ВПНЗ). Висвітлено структурно-функціональні особливості професійної рефлексії, показано її роль у педагогічній діяльності викладачів. Проаналізовано чинники, які впливають на розвиток професійної рефлексії. Обгрунтовано концептуальну модель професійної рефлексії викладача ВПНЗ, охарактеризовано типи та види рефлексії, рефлексивні дії й уміння. Експериментально встановлено й інтерпретовано тенденції професійної рефлексії викладачів ВПНЗ, визначено її типи, рівні й умови розвитку. Експериментально доведено, що здатність до професійної рефлексії підвищує якісні та кількісні показники їх професійної діяльності. Розроблено й апробовано у формувальному експерименті семінар-тренінг розвитку професійної рефлексії викладачів ВПНЗ.

  Скачати повний текст

За результатами проведеного теоретико-експериментального дослідження визначено суть, якісні характеристики та рівні сформованості основ професіоналізму. Обгрунтовано та розроблено технологію їх формування у майбутніх учителів початкових класів у процесі моделювання педагогічних ситуацій. Виокремлено критерії сформованості основ професіоналізму. Експериментально доведено результативність розробленої технології, впроваджено практикум "Моделювання педагогічних ситуацій".

  Скачати повний текст

Вивчено мотиваційні чинники професійної самореалізації фахівців дошкільних закладів. Обгрунтовано теоретичну модель структурно-функціональної організації професійної самореалізації фахівців дошкільних закладів, емпірично з'ясовано психологічний зміст мотиваційних чинників самореалізації на кожному з етапів професійного становлення педагогів дошкільних закладів і виділено типи їх професійної самореалізації. Поглиблено наукові уявлення про професійну самореалізацію особистості й уточнено положення про мотивацію як основоположний чинник стимулювання самореалізації через розкриття її змісту в межах етапів професійного становлення педагогів дошкільної освіти. Доведено ефективність тренінгової програми активізації мотиваційних ресурсів професійної самореалізації педагогів дошкільних закладів. Обгрунтовано психологічні умови оптимізації повноцінної мотивації професійної самореалізації педагога, комплексне забезпечення яких сприятиме актуалізації потреб професійного зростання фахівця.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему формування психологічної готовності викладачів фізичної культури до педагогічної діяльності у контексті їх рефлексивної активності. З'ясовано сутність і структуру психологічної готовності особистості до професійної діяльності, визначено рівні її сформованості в аспекті педагогічної діяльності викладачів фізичної культури. Розкрито значення рефлексії у формуванні психологічної готовності викладачів фізичної культури до педагогічної діяльності, з'ясовано види рефлексії й її показники. Розроблено рефлексивний практикум для формування психологічної готовності викладача фізичної культури до педагогічної діяльності й експериментально перевірено його ефективність.

  Скачати повний текст

Проблемність самореалізації викладачів вищих навчальних закладів (ВНЗ) зумовлена переважанням характерних для цього соціально-психологічного середовища та культури практичної діяльності людей стереотипних групових ідентифікацій над рефлексивними ціннісними компонентами їх індивідуальної самосвідомості та досвідом свідомого використання рефлексії для формування акмеологічного критерію професійно-творчого використання викладачами особистісних можливостей свого "Я". Виявлено, що проблемність самореалізації викладача ВНЗ спричинена домінуванням стереотипних установок соціального пізнання над ціннісними компонентами індивідуальної самосвідомості. Розроблено концептуальну рефлексивно-акмеологічну модель самореалізації, що дозволило виявити протиріччя між захисною функцією та функцією самореалізації у структурі механізму соціальної ідентифікації. Розроблена методика дослідження ціннісних аспектів самореалізації уможливила емпіричне визначення особливостей особистісно-рефлексивного механізму становлення відносин соціальної суб'єктності. Досліджені аспекти самореалізації типологізовано за характером основних рефлексивних орієнтацій, а саме: функціоналізації діяльності, професіоналізації діяльності, соціальної творчості.

  Скачати повний текст

Здійснено системний аналіз діяльності методичних служб на шкільному та міському/районному рівні стосовно розвитку психолого-педагогічної компетентності молодих учителів. Обгрунтовано необхідність створення відповідної методики, а також представлено експериментально перевірену методику цього розвитку, показано її позитивний вплив на розвиток даної компетентності й успішну адаптацію та становлення. Розроблено рекомендації щодо підготовки супровідників (адміністрації школи, вчителів-наставників, керівників методичних форм роботи, методистів методичного кабінету, практичних психологів) до управління організаційним супроводженням молодих учителів у системі методичної роботи.

  Скачати повний текст

Розроблено теоретичні та прикладні основи процесу розвитку професійної ідентичності майбутніх молодших спеціалістів педагогічного профілю. Виявлено недостатній рівень дослідження психологічних основ розвитку професійної ідентичності у майбутніх вчителів. Визначено, що професійна ідентичність є процесом входження у професійне середовище студентів педагогічного коледжу, що передбачає ототожнення студентом себе з професійною групою. Сутність даної системи з розвитку професійної ідентичності полягає у забезпеченні сприятливих умов формування образу професійного "Я" студентів як її системоутворювального ядра. Він характеризується достатньою стійкістю соціального "Я", переживанням схожості з представниками професійної групи, високим рівнем соціальної зацікавленості й ідентифікації, взаємозалежністю з професійною групою, відсутністю егоцентричності та структурованістю Я-концепції. Доведено, що вплив на комунікативність, емпатійність та емоційно-вольові якості особистості майбутнього вчителя підвищує динамічні та змістові показники професійної ідентичності, а також сформованість образу професійного "Я".

  Скачати повний текст

Обгрунтовано специфіку, розкрито суть поняття та встановлено структуру психологічної готовності музичного керівника. Доведено залежність ефективності професійної взаємодії з музично обдарованими дітьми віком 5 - 6-ти років від сформованості психологічної готовності та суб'єктної позиції музичних педагогів. Запропоновано визначення рівня суб'єктності музичних педагогів як системотвірний фактор психологічної готовності. Розвинуто відомості про особливості організації професійної педагогічної взаємодії з музично обдарованими дітьми, психологічної підготовки педагогічних працівників до діяльності за динамічних творчих умов. З'ясовано вплив суб'єктної позиції педагога на рівень його психологічної готовності до професійної діяльності. Розвинуто положення системного та діяльнісного підходу, гуманістичної психології.

  Скачати повний текст

Вивчено психологічні умови розвитку комунікативної компетентності учителя. Теоретично обгрунтовано й експериментально виявлено залежність розвитку комунікативної компетентності від сформованості у вчителів рефлексивного ставлення до себе як до суб'єктів професійно-педагогічної діяльності, адекватності та повноти їх уявлень про власну особистість, специфіки їх "імпліцитної концепції особистості", на підставі якої оцінено партнерів у спілкуванні, за наявністю в них умінь диференціювати й адекватно виражати власні почуття та психоемоційні стани. Розроблено й апробовано методику розвитку у вчителів продуктивного рівня комунікативної компетентності.

  Скачати повний текст