Обгрунтовано теоретичні положення та розроблено практичні рекомендації щодо вдосконалення управління фінансовою стійкістю підприємств вугільної промисловості та формування основних пріоритетів і напрямів підвищення ефективності їх діяльності під час реалізації економічної політики санації. Досліджено зміст і взаємозв'язок понять "стійкість" і "санація". Розкрито суть поняття "економічна політика санації", розглянуто її інструментарій. Узагальнено зарубіжний і вітчизняний досвід стосовно реструктуризації вугільної промисловості. Проаналізовано абсолютні та відносні показники фінансової стійкості державних підприємств даної галузі, визначено наявність глибокої кризи. Запропоновано методику управління фінансовою стійкістю державних вуглевидобувних підприємств, що уможливлює їх своєчасне реагування на негативні тенденції, приймати рішення про санацію з урахуванням показників необхідності та терміновості санації. Розроблено модель реструктуризації дотаційного фонду вугільної промисловості, що уточнює шахти, стосовно яких може розглядатися питання про ефективне інвестування. Визначено джерело фінансування та розраховано його можливу величину.

  Скачати повний текст