Досліджено теоретико-методологічні засади диференційованого землекористування, обгрунтовано еколого-економічну сутність диференційованого використання земельних ресурсів (ЗР). Визначено історичні передумови поділу земельного фонду на категорії за основним цільовим призначенням. Розглянуто земельну реформу як провідний чинник удосконалення системи управління землекористуванням. Подано комплексну оцінку ЗР за придатністю до використання. Досліджено зонування земель (ЗЗ) як комплексний метод управління землекористуванням на засадах сталого розвитку. Викладено методичні підходи до проведення ЗЗ на засадах сталого розвитку (СР) територій. Визначено еколого-економічні та соціальні засади формування СР землекористування. Проаналізовано світовий досвід застосування механізмів ЗЗ. Розглянуто природно-сільськогосподарське районування як основу ЗЗ сільськогосподарського призначення. Запропоновано підходи до ЗЗ за умов ринкових земельних відносин. Розроблено еколого-економічну модель ЗЗ на місцевому та регіональному рівнях на Київщині. Розроблено пропозиції щодо землевпорядного забезпечення ЗЗ, встановлено еколого-економічний ефект від проведення ЗЗ.

  Скачати повний текст