Запропоновано метод розрахунку довговічності ресори шасі легкого літака, що враховує нерівності аеродрому. Метод базується на моделюванні руху літака у часі у випадку посадки, зльоту, руління, схематизації процесу навантаження, у разі застосування математичної моделі розрахунку довговічності ресори за умов циклічного згину. Розвинуто енергетичний підхід до аналізу процесів втоми, розроблено математичну модель і методику розрахунку довговічності за умов нерегулярного циклічного згину на підставі втомних і циклічних деформаційних характеристик матеріалу, одержаних за умов розтягування - стиску. Методика базується на енергетичному критерії втомного руйнування та моделі циклічного деформування матеріалу у разі нерегулярного навантаження. Запропоновано й експериментально підтверджено залежність щодо розрахунку залишкової деформації за умов згину, що числово дорівнює половині ширини петлі гістерезиса. На відміну від відомих, запропонована методика не вимагає застосування додаткової гіпотези підсумування втомних пошкоджень, дає змогу врахувати вплив розмірів і форми перерізу деталі на довговічність. Установлено, що основне пошкодження ресора шасі одержує під час пробігу та руління, при цьому визначальною є амплітуда мікронерівностей. Установлено, що мезонерівності злітно-посадочної смуги значною мірою впливають на максимальні напруги в ресорі та повинні враховуватися у процесі аналізування статичної міцності та розрахунку пошкодження під час пробігу.

  Скачати повний текст