Встановлено, що вихідний стан еритроцитів ссавців, сформований у результаті комбінованої дії температури, осмоляльності та кріопротекторів, визначає стійкість клітин до подальшого осмотичного та температурного впливу. Формування стійкого стану еритроцитів різних видів ссавців до гіпертонічного шоку визначається осмоляльністю середовища, а не іонною силою розчину. Мінімальне значення гематокриту еритроцитів щура, коня, людини та бика в розчинах попереднього зневоднення відповідає мінімальному рівню гемолізу при перенесенні цих клітин в 4,0 моль/л NaСl. Зі зниженням температури спостерігається зменшення гіпертонічного гемолізу еритроцитів людини, коня та бика, виражене різною мірою. У присутності непроникаючого кріопротектора ПЕОЦ1500 спостерігається зниження гематокриту еритроцитів людини, бика та коня та зменшення рівня гемолізу даних клітин за подальшого перенесенні в 4,0 моль/л NaСl. За 0 °С максимальна стійкість еритроцитів людини та коня до гіпертонічного шоку (4,0 моль/л NaСl) формується у кріопротекторному (ПЕО 1500) середовищі, осмоляльність якого (700 мОсм/кг) відповідає значенням осмоляльності сольових і сахарозних середовищ, після інкубації в яких клітини стають максимально стійкими до подальшого гіпертонічного шоку.

  Скачати повний текст