Досліджено проблемні питання здійснення прокурором захисту прав, свобод і законних інтересів громадянина в адміністративному судовому процесі. Обгрунтовано напрями розвитку відповідного законодавства. Проаналізовано теоретико-правові проблеми такого захисту, його форми, сформульовано пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства. Визначено, що представництво прокурором в адміністративному судовому процесі є правовідносинами, які встановлюються та реалізуються на підставі Конституції України, Закону України "Про прокуратуру", КАС України. У межах цих правовідносин прокурор вчиняє в адміністративному судочинстві процесуальні дії від імені та для захисту прав, свобод і законних інтересів осіб - громадян України, що через різноманітні обставини не можуть або позбавлені можливості самостійно відстоювати ці свої особисті цінності від їх порушень (обмежень) рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єктів владних повноважень - органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб. Сформульовано особливості адміністративної процесуальної правосуб'єктності прокурора в адміністративному судовому процесі. З'ясовано, що прокурор може виступати тільки як представник та здійснювати представництво визначених Законом України "Про прокуратуру" категорій громадян. Зазначено, що прокурор є позивачем у процесуальному розумінні, але не має прав позивача, однак обсяг його процесуальних можливостей за умов участі у розгляді судом справи адміністративної юрисдикції є повним; він ініціює розгляд адміністративним судом публічно-правового спору за певних підстав; представництво прокурором інтересів незахищеного громадянина можливе на будь-якій стадії адміністративної процесуальної правосуб'єктності прокурора у разі перегляду судових рішень.

  Скачати повний текст