Здійснено системне дослідження еволюції українського історичного оповідання XIX - початку XX ст. у контексті сучасних концепцій розвитку жанру. Розвинено й поглиблено різноаспектне вивчення співвідношень історичної достовірності та художнього вимислу, жанрової диференціації, поетики та типології історичного оповідання з урахуванням запропонованих світоглядних й естетичних позицій. До наукового обігу введено історико-літературний матеріал, з використанням якого є можливим здійснення дослідження історії жанру. Згруповано за жанротвірними ознаками та поетикальними особливостями та проаналізовано твори Г.Квітки-Основ'яненка, Є.Гребінки, Марка Вовчка, П.Куліша, О.Стороженка, Д.Мордовця, І.Нечуя-Левицького, Т.Зіньківського, П.Рев'якіна, С.Воробкевича, Л.Старицької-Черняхівської, С.Бердяєва, М.Грушевського, О.Романової, Г.Коваленка, М.Олельковича, О.Левицького, М.Уманця, Б.Грінченка, І.Франка, М.Яцківа, О.Єфименка, Дніпрової Чайки, В.Пачовського та інших авторів. Розглянуто попередні уявлення про еволюційні процеси, типологічні тенденції та рівні художньої цілісності історичного оповідання.

  Скачати повний текст