Досліджено сучасні тенденції рецидивної злочинності в Україні, проаналізовано її кількісно-якісні показники та визначено чинники, які впливають на їх оцінку. Сформульовано основні положення про злочинну "кар'єру" рецидивістів і досліджено структуру рецидиву. Проведено типологію даних злочинців з урахуванням основних рис особи злочинця-рецидивіста та на підставі комплексного критерію. Системно викладено заходи запобігання злочинному рецидивізму. Надано пропозиції щодо вдосконалення практики боротьби з рецидивною злочинністю в Україні.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено кримінологічному аналізу тяжких насильницьких злочинів проти життя та здоров'я особи в особливо великих містах України (на прикладі Києва, Харкова та Одеси) і розробці ефективних заходів щодо запобігання їм. З цією метою виділено низку компонентів теоретико-емпіричного характеру, які склали методологічний каркас здійснення даного дослідження і дозволили насамперед надати кримінологічне поняття особливо великого міста. Констатується, що методика вивчення тяжкої насильницької злочинності проти життя та здоров'я особи в особливо великих містах являє собою певну послідовність дослідницьких операцій технологічного характеру, пов'язаних між собою єдиною метою і завданнями реалізації конкретних процедур, що обумовлює виділення окремих дослідницьких етапів. При цьому своєрідною матрицею для проведення порівняльного кримінологічного аналізу тих чи інших видів злочинів в урбанізованому середовищі, яким виступають міста, є регіональний підхід до пізнання негативного явища злочинності. Такий підхід дозволяє деталізувати кримінологічне знання і більш повно і точно виявити територіальні особливості тяжкої насильницької злочинності проти життя та здоров'я особи, специфіки її детермінації, і, як наслідок, виважено і диференційовано підійти до організації запобігання злочинності в практичній площині.На підставі аналізу кримінологічних параметрів тяжкої насильницької злочинності проти життя та здоров'я особи в особливо великих містах України виділено її особливості і складено кримінологічні портрети Києва, Харкова та Одеси. У свою чергу, вивчення особистості злочинця, діяння якого пов'язані з тяжким насильством над іншою людиною, дозволило скласти кримінологічний портрет таких правопорушників.Встановлено, що детермінацію тяжкої насильницької злочинності проти життя та здоров'я особи та її регіональні особливості в особливо великих містах України обумовлюють певні групи факторів різного характеру, а саме: географічні, соціальні, економічні, демографічні, політичні, організаційно-управлінські, культурні та виховні. Підкреслюється, що стратегією запобігання тяжкій насильницькій злочинності проти життя та здоров'я особи в особливо великих містах доцільно охопити в будь-якому випадку три великі напрямки під умовними назвами: 1) зміна навколишнього середовища сучасного жителя великих міст; 2) зовнішній контроль за поведінкою жителів міста і якістю їх життя; 3) оперативний блок заходів.^UThe dissertation is devoted to the criminological analysis of grave violent crimes against the life and health of an individual in especially large cities of Ukraine (using the example of Kiev, Kharkov and Odessa) and the development of effective measures to prevent them. To this end, a number of empirical theoretical components have been highlighted, which constituted the methodological framework for the implementation of this study and allowed, first of all, to give a criminological concept of a particularly large city. It is stated that the method of studying serious violent crime against the life and health of individuals in especially large cities is a certain sequence of technological research operations, interconnected by a single goal and objectives of the implementation of specific procedures, which causes the selection of individual research stages. In this case, a kind of matrix for conducting a comparative criminological analysis of various types of crimes in the urbanized environment, such as cities, is a regional approach to understanding the negative phenomenon of crime. This approach allows you to detail criminological knowledge and more fully and accurately identify the territorial characteristics of violent crime against the life and health of the individual, the specifics of its determination, and, as a result, a balanced and differentiated approach to the organization of crime prevention in the practical plane.Based on the analysis of criminological parameters of violent crime against the life and health of a person in especially large cities of Ukraine, its features are highlighted and criminological portraits of Kiev, Kharkov and Odessa are drawn up. In turn, the study of the identity of the perpetrator, whose actions are associated with severe violence against the identity of another person, made it possible to draw a criminological portrait of such offenders.It has been established that the determination of violent crime against the life and health of an individual and its regional characteristics in especially large cities of Ukraine cause certain groups of factors of a different nature, namely: geographic, social, economic, demographic, political, organizational, managerial, cultural and educational. It is emphasized that the strategy of preventing serious violent crime against the life and health of individuals in especially large cities is advisable to cover in any case three major areas under the conventional names: 1) changing the environment of a modern resident of large cities; 2) external control over the behavior of city residents and the quality of their life; 3) operational block of events.

Дисертацію присвячено поглибленому кримінологічному аналізу професійної віктимізації в Україні та розробленню ефективних заходів запобігання їй. На підставі офіційних статистичних даних та результатів емпіричного дослідження охарактеризовано рівень, динаміку та структуру професійної віктимізації як процесу, розглянуто такі показники, як вид заподіяної шкоди, час та місце вчинення кримінального правопорушення, латентність. Проаналізовано соціально-демографічні, кримінально-правові ознаки, соціально-рольову та морально-психологічну характеристики потерпілого, створено його узагальнюючий портрет. Запропоновано класифікацію жертв злочинів, що вчиняються у зв'язку із професійною діяльністю жертви. Запропоновано трирівневу модель детермінації професійної віктимізації. Розглянуто особливості методу девіктимізації професійної віктимізації. Запропоновано чотирьохблокову структуру змістовного наповнення методу девіктимізації: 1. Убезпечення життя і здоров'я від злочинних посягань; 2. Захист власності; 3. Захист професійної діяльності від незаконного втручання в її здійснення та недопущення нанесення злочинної шкоди професійній репутації чи авторитету органів державної влади, місцевого самоврядування і т.п. 4. Убезпечення близького оточення особи (подружжя, членів сім'ї, інших родичів чи близьких осіб) від потенційної можливості стати жертвою злочину через її професійну приналежність. Особливого характеру набуває цей блок для осіб, професійна діяльність яких пов'язана із ризиком. Запропоновано трирівневу структуру запобігання професійній віктимізації, перший рівень якої складають заходи, спрямовані на зниження загальної віктимності особи, другим рівнем є заходи зниження спеціального (видового) різновиду віктимності, а третім – заходи зниження особистісно-ситуаційної віктимності (індивідуальна профілактика).^UThe thesis is devoted to the criminological analysis of professional victimization in Ukraine and the development of effective measures of its prevention. On the basis of the official statistical data and the results of the empirical study, the rate, dynamics and structure of the professional victimization as the process are characterized. Such indicators as kind of injury, time and place of crime against a professional, latency have been analyzed. Based on the results of the empirical research, socio-demographic, criminal-legal, socio-role and moral-psychological characteristics have been analyzed. A generalized portrait of a subject of professional victimization is proposed. Such subject can be described as a man aged 20 to 40, with higher education, married, usually a law enforcement officer, characterized by a neutral attitude to the offender, with whom before a crime has been committed, he had a contact in connection with the performance of his professional duties. A classification of subjects of professional victimization according to the criteria of publicity of the profession and the presence of professional risk has been proposed.The general (mass), group (special) and individual levels are distinguished. These three levels create a kind of pyramid, which is based on all the factors that are an objective threat to harm public relations, which are under the criminal law protection of the state. Determinants of the general or mass level of victimization are the factors, whose mechanism of influence on relation to any person is the same both: direction and strength of “defeat”. The next (middle) level of the pyramid of determinants of victimization, which is narrowing upwards, is a group of factors, which already more objectively explains the transformation of a group of persons into victims of crime in the context of their specific characteristics, and most importantly – the nature and type of their employment. They are called a group (mass) victimization. It is emphasized that it is at the level of mass victimization the distinction between the group of determinants, which are inherent to the “emergence” of a generalized victim of the mass level and the victimization factors that are characterized the acquiring of the appropriate formal (procedural) and factual status of the groups of victims, selected according to certain criteria, is beginning. At the top of the imaginary pyramid we can highlight the level of determinants of professional victimization, which reveals the individual side of the whole process of turning a particular person into a victim of crime.Professional victimization can be understood as various processes, phenomena and events that occur at the general social, group and individual levels, which together contribute to the formation of a sign of victimhood of a person through his professional affiliation.It is determined that the method of devictimization in the context of prevention of professional victimization should be considered as a generalized name for a set of methods of crime prevention aimed at reducing the chances of committing crimes against persons who have a high risk of potential victimization.The general characteristic of prevention of professional victimization in Ukraine as a separate element of prevention of criminal offenses has been analyzed.

У дисертації охарактеризовано кримінальні правопорушення у сфері обігу гуманітарної допомоги, а саме визначено кількісні і якісні ознаки. Констатовано, що на початок вересня 2023 року органами Національної поліції України здійснюється досудове розслідування 443 кримінальних проваджень за статтею 2012 Кримінального кодексу України. Ще понад 200 кримінальних проваджень щодо неправомірних дій з гуманітарною допомогою розпочато за іншою кримінально-правовою кваліфікацією (шахрайство, привласнення та розтрата майна, крадіжка, хабарництво тощо). Серед значних числових показників виявлено корупційні правопорушення, за які настає кримінальна відповідальність, а саме такі, які передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 Кримінального кодексу України, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення передбачені статтями 210, 354, 364, 3641, 3652, 368–3692 Кримінального кодексу України, статті 185 – крадіжка, 190 – шахрайство цього Кодексу. У дисертації виділено якісні ознаки кримінальних правопорушень у сфері обігу гуманітарної допомоги, а саме: непевності числових вимірювань, обумовленості географічних показників фактом територіального розташування гуманітарних хабів і відповідних координаційних центрів, темпоральності кримінальних правопорушень у сфері обігу гуманітарної допомоги.Кримінологічну характеристику особи злочинця у сфері обігу гуманітарної допомоги здійснено за результатами узагальнення емпіричних даних: матеріали кримінальних проваджень, розглянутих судами (понад 120), вироки судів (понад 80), опитування (понад 100) рандомно обраних респондента. У досліджені зроблено наголос на тому, що злочинна діяльність у сфері обігу гуманітарної допомоги містить вагомий аспект порушення норм моральності, законослухняної поведінки, оскільки спрямовується проти осіб, які вже перебувають у соціально, матеріально, морально гнітючому стані. Дослідженням встановлено, що детермінація злочинності у сфері обігу гуманітарної допомоги виявляється у безперервному відтворенні й оновленні різних форм суспільного життя, типів відносин, станів суспільної свідомості, появи нових корупційних ризиків (задоволення посадовими особами військових адміністрацій, інших державних органів приватних інтересів; задоволення приватних інтересів посадовими особами органів Державної митної служби України; зловживання з боку осіб, відповідальних за розподіл/ видачу/ використання гуманітарної допомоги, з метою задоволення приватних інтересів своїх або третіх осіб; нездійснення належного обліку гуманітарної допомоги, яка надходить на склад, фіксування факту її видачі зі складу, обліку залишків гуманітарної допомоги на складі з метою задоволення приватних інтересів осіб, відповідальних за роботу складів; непрозорі умови співпраці між обласними військовими адміністраціями, місцевими радами (їхніми головами) та громадськими, благодійними організаціями, волонтерами, які забезпечують доставку гуманітарної допомоги; отримання гуманітарної допомоги псевдоволонтерами з метою подальшого продажу, інші). Виділено напрями запобігання злочинності в сфері обігу гуманітарної допомоги. Перший рівень передбачає заходи з підвищення інформаційної культури учасників обігу гуманітарної допомоги, організацію заходів, спрямованих на координування взаємодії місцевої влади і волонтерських, благодійних і громадських ініціатив. Другий рівень передбачає системну роботу з формування правосвідомості і вдосконалення правової культури учасників обігу гуманітарної допомоги. Третій рівень у розробленні стратегічних напрямів запобігання злочинності у сфері обігу гуманітарної допомоги має реалізувати мету системного моніторингу якості обігу гуманітарної допомоги (процедури маркування товарів гуманітарної допомоги, процедур проведення аудиту; розроблення організаційних регламентів вивчення міри задоволеності нагальних потреб осіб, які потребують гуманітарної допомоги і перебувають у місцях, найбільш постраждалих від кризи, обумовленої збройною агресією проти України; розроблення простих процедур організації зворотного зв’язку в системі «надавач – отримувач – набувач гуманітарної допомоги»; розроблення на рівні громади, регіону програм відновлення з урахуванням результатів моніторингу рівня задоволеності нагальних потреб людей в гуманітарній допомозі, пошук донорів з метою забезпечення гуманітарною допомогою для розвитку, регулярне оприлюднення у відкритих джерелах результатів таких ініціатив і поточних результатів реалізації подібних програм).^UThe dissertation describes criminal offenses in the field of humanitarian aid circulation, namely, quantitative and qualitative characteristics are determined. It was established that as of the beginning of September 2023, the National Police of Ukraine is conducting a pre-trial investigation of 443 criminal proceedings under Article 2012 of the Criminal Code of Ukraine. More than 200 criminal proceedings regarding illegal actions with humanitarian aid were initiated under other criminal law qualifications (fraud, appropriation and embezzlement of property, theft, bribery, etc.). Among the significant numerical indicators, corruption offenses for which criminal liability arises, namely those provided for by Articles 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 of the Criminal Code of Ukraine, in the case of their commission by abuse of official position, and also criminal offenses are provided for by articles 210, 354, 364, 3641, 3652, 368–3692 of the Criminal Code of Ukraine, articles 185 – theft, 190 – fraud of this Code. The dissertation highlights the qualitative signs of criminal offenses in the field of humanitarian aid circulation, namely: the uncertainty of numerical measurements, the conditioning of geographical indicators by the fact of the territorial location of humanitarian hubs and the corresponding coordination centers, the temporality of criminal offenses in the field of humanitarian aid circulation.The criminological characterization of the criminal in the field of humanitarian aid circulation was carried out based on the results of the generalization of empirical data: materials of criminal proceedings reviewed by courts (more than 120), court verdicts (more than 80), surveys (more than 100) of randomly selected respondents.The study emphasized that criminal activity in the field of humanitarian aid circulation contains a significant aspect of violating norms of morality, law-abiding behavior, as it is directed against persons who are already in a socially, materially, morally oppressive state.The research established that the determination of criminality in the sphere of the circulation of humanitarian aid is manifested in the continuous reproduction and renewal of various forms of social life, types of relationships, states of public consciousness, the emergence of new corruption risks (satisfaction by officials of military administrations, other state bodies of private interests; satisfaction of private interests by officials by persons of the State Customs Service of Ukraine; abuse by persons responsible for the distribution/issuance/use of humanitarian aid in order to satisfy the private interests of themselves or third parties; failure to properly record the humanitarian aid received in the warehouse, recording the fact of its issuance from the warehouse, accounting for the remains of humanitarian aid in the warehouse in order to satisfy the private interests of the persons responsible for the operation of the warehouses; non-transparent conditions of cooperation between regional military administrations, local councils (their heads) and public, charitable organizations, volunteers who ensure the delivery of humanitarian aid; receiving humanitarian aid by pseudo-volunteers for the purpose of further sale, others).The dissertation highlights areas of crime prevention in the field of humanitarian aid circulation. The first level involves measures to increase the information culture of participants in the circulation of humanitarian aid, the organization of measures aimed at coordinating the interaction of local authorities and volunteer, charitable and public initiatives. The second level involves systematic work on the formation of legal awareness and improvement of the legal culture of participants in the circulation of humanitarian aid. The third level in the development of strategic directions for the prevention of crime in the field of humanitarian aid circulation should implement the goal of systematic monitoring of the quality of humanitarian aid circulation (procedures for labeling humanitarian aid goods, audit procedures; development of organizational regulations for studying the degree of satisfaction of the urgent needs of persons who need humanitarian aid and are in places most affected by the crisis caused by armed aggression against Ukraine; development of simple procedures for organizing feedback in the system «provider – recipient – recipient of humanitarian aid»; development of recovery programs at the community and regional level, taking into account the results of monitoring the level of satisfaction of people's urgent needs in humanitarian aid, the search for donors to provide humanitarian aid for development, regular publication in open sources of the results of such initiatives and the current results of the implementation of similar programs).

У дисертації визначено, що крадіжки, що вчиняються в умовах воєнного або надзвичайного стану, набувають нових якостей, перетворюючись фактично на новий вид корисливих злочинів. Встановлено, що статистичний аналіз крадіжок, учинених в умовах дії в Україні воєнного стану, свідчить про суперечливу динаміку зазначених злочинів, а саме: значне зниження їх кількості на протязі 2022 р. у порівнянні з попереднім роком та відчутне їх збільшення у 2023 р. І це відбувається, не зважаючи на виїзд з України мільйонів громадян, серед яких є й потенційні правопорушники. Сформульовано низку особливостей крадіжок як протиправного суспільно небезпечного діяння, а саме: їх суперечлива в цілому динаміка; підвищення суспільної небезпечності крадіжок; участь у вчиненні крадіжок військовослужбовців ворожої армії та інших осіб, що беруть участь на боці ворога; поява нової сфери злочинного «промислу» крадіїв – на об’єктах, пов’язаних із процесом евакуації людей, та у зруйнованих будівлях, із залишеного житла та автотранспорту; утруднений збут викраденого; можлива реакція пересічних громадян на вчинену крадіжку – самосуд над винним тощо. Запропоновано класифікацію крадіжок, що вчиняються під час дії в Україні воєнного стану і виокремлено такі її види: 1) розкрадання майна на місцях зруйнованих будівель; 2) розкрадання майна із житла під час повітряної тривоги або в епіцентрі бойових дій під час обстрілів, у бомбосховищах, місцях тимчасового укриття або із приміщень магазинів, підприємств, установ, організацій тощо у таких самих умовах; 3) розукомплектування автотранспорту, залишеного володільцями, що виїхали з населених пунктів; 4) розкрадання вантажу, паливно-мастильних матеріалів, гуманітарної допомоги та ін. з автомобільного та залізничного транспорту; 5) розкрадання особистого майна у місцях, пов’язаних з евакуацією населення України; 6) крадіжки під час blackout та ін. Виходячи з кореляції крадіжок із фактом наближення місцевості до театру воєнних дій та залежно від оперативної обстановки, що змінюється щодня, запропоновано крадіжки поділити на: 1) ті, що мають місце на окупованих росією українських територіях; 2) ті, що вчиняються на деокупованих територіях або поблизу лінії бойового зіткнення; 3) ті, що мають місце на територіях, віддалених від такої лінії. Узагальнений портрет крадія, що вчиняє злочин в умовах воєнного або надзвичайного стану можна описати, як: особа чоловічої статі, має громадянство України, віком від 30 до 50 років, з базовою загальною середньою освітою, перебуває у шлюбі або у фактичних шлюбних відносинах, є працездатною, але не працює і не навчається, кожний четвертий має на не зняту або непогашену судимість, вчиняє злочин з корисливим мотивом, як правило - одноосібно, намір на вчинення якого обмірковує заздалегідь, злочинна діяльність є не тривалою (більше половини крадіїв засуджуються за вчинення одного епізоду), на момент вчинення злочинного посягання не перебуває у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння. Запропоновано поділ чинників корисливих кримінально караних правопорушень на: 1) чинники ординарного періоду, тобто періоду часу, що береться для відповідного аналізу та порівняння явищ криміногенної дійсності до початку повномасштабного вторгнення агресора в Україну, та 2)чинники неординарного періоду, тобто періоду часу, пов’язаного з триванням у країні будь-яких надзвичайних обставин, однією з яких є війна. Виділено стратегічні напрями загальносоціального запобігання: 1) завершення війни Перемогою України з деокупацією українських земель та стимулювання повернення в Україну наших громадян, що перебувають за кордоном; 2) підвищення матеріального благополуччя населення країни та 3) оздоровлення морально-психологічного стану нашого суспільства. Запропоновано головні напрями спеціально-кримінологічного запобігання крадіжкам в умовах воєнного або надзвичайного стану є: а)зміцнення фізичної (зовнішньої) безпеки майна; б) раціональне використання матеріальних ресурсів; в) створення цивільної волонтерської служби з охорони майна та правопорядку в цілому; г) інформування населення про загрозу вчинення крадіжок в умовах воєнного стану; д) жорсткий контроль за поводженням із майном та товарними запасами для запобігання крадіжкам чи протиправному використанню чужої власності, а так само незаконній торгівлі, зокрема, для запобігання торгівлі гуманітарною допомогою; е) забезпечення системи ефективного зв’язку та реагування на вчинені правопорушення корисливої спрямованості та швидкого інформування правоохоронних органів для запобігання крадіжкам та затримання злочинців тощо.^UIt is determined, that thefts committed under martial law or a state of emergency, acquire new qualities, turning into a new type of mercenary crime. The war has affected not only the level and structure of crime, but also the state of criminal law. The author establishes, that the statistical analysis of thefts committed under martial law in Ukraine shows contradictory dynamics of these crimes, namely, a significant decrease in their number in 2022 compared to the previous year and a significant increase in 2023. The author formulates a number of features of theft as an unlawful socially dangerous act, namely: their contradictory dynamics in general; increasing social danger of thefts; participation in the commission of thefts of military personnel of the enemy army and other persons participating on the side of the enemy; the emergence of a new area of criminal "trade" of thieves - at facilities related to the evacuation of people and in destroyed buildings, from abandoned housing and vehicles; difficulty in selling stolen goods; possible reaction of ordinary citizens to theft - lynching of the perpetrator, etc. The author proposes a classification of thefts committed during martial law in Ukraine and distinguishes the following types of thefts: 1) theft of property at the sites of destroyed buildings; 2) theft of property from housing during air raids or in the epicenter of hostilities during shelling, in bomb shelters, places of temporary shelter or from the premises of shops, enterprises, institutions, organizations, etc. under the same conditions; 3) dismantling of vehicles left by owners who have left settlements; 4) theft of cargo, fuel and lubricants, humanitarian aid, etc. from road and rail transport; 5) theft of personal property in places related to the evacuation of the population of Ukraine; 6) theft during blackout, etc. Based on the correlation of thefts with the fact that the area is close to the theatre of war and depending on the operational situation, which changes daily, it is proposed to divide thefts into: 1) those that take place in the Ukrainian territories occupied by Russia; 2) those that are committed in the de-occupied territories or near the line of combat contact; 3) those that take place in the territories remote from such a line. A generalized portrait of a thief committing a crime under martial law or a state of emergency can be described as follows: male, Ukrainian citizen, aged 30 to 50 years, with a basic secondary education, married or in a de facto marital relationship, able-bodied, but not working or studying, one in four has an unexpended or outstanding criminal record, commits a crime with a mercenary motive, as a rule, commits a crime with a mercenary motive, usually alone, the intention to commit it is considered in advance, the criminal activity is not long (more than half of thieves are convicted of one episode), and at the time of the criminal offence is not in a state of alcohol or drug intoxication. The author proposes to divide the factors of mercenary criminal offences into: 1) factors of the ordinary period, i.e. the period of time taken for the relevant analysis and comparison of the phenomena of criminogenic reality before the aggressor's full-scale invasion of Ukraine, and 2) factors of the extraordinary period, i.e. the period of time associated with the continuation of any extraordinary circumstances in the country, one of which is war. The strategic directions of general social prevention are highlighted: 1) ending the war with Ukraine's victory and de-occupation of Ukrainian lands and encouraging the return to Ukraine of our citizens who are abroad; 2) improving the material well-being of the country's population; and 3) improving the moral and psychological state of our society. The main areas of special criminological prevention of thefts under martial law or a state of emergency are proposed to be: a) strengthening the physical (external) security of property; b) rational use of material resources; c) creation of a civilian volunteer service for the protection of property and law and order in general; d) informing the population about the threat of theft under martial law; e) strict control over the handling of property and inventories to prevent theft or misuse of other people's property, as well as illegal trade, in particular, to prevent trade in humanitarian aid; f) ensuring a system of effective communication and response to mercenary offences and prompt notification of law enforcement agencies to prevent theft and detention of criminals, etc.