Досліджено теоретичні проблеми часопросторових відносин у художньому творі. Вперше розкрито своєрідність поетики часопростору історичної прози Р.Іваничука. Проаналізовано малодосліджені твори письменника ("Шрами на скалі", "Смерть Юди", "Ренегат", "Євангеліє від Томи", "Через перевал") у контексті вивчення традицій і новаторства історичної прози. Розкрито особливості художнього моделювання часопростору, майстерність творення портретно-психологічних характеристик історичних осіб. Розглянуто оригінальні літературні підходи митця щодо відтворення внутрішнього світу персонажів. З'ясовано, що суміщення різночасових пластів надає можливість письменнику маніпулювати художнім часом і формувати часовий каркас твору. Виявлено, що структура художнього часу творів Р.Іваничука додатково ускладнена внутрішніми пропорціями фабульного та сюжетного, індивідуального й соціально-історичного, подієвого та ліричного, авторського та ліричного художнього часу. Доведено, що часопростір героїв органічно пов'язаний з реальною історією та надає можливості плинного єднання з нею, дистанціювання та наближення. Досліджено генезу та філософічність художнього мислення Р.Іваничука у вимірах його індивідуального письменницького стилю.

  Скачати повний текст