Досліджено роль технічної раціональності у науковій революції доби Нового часу. Розкрито змість поняття технічної раціональності як якості технічних ідей, що визначає їх утилітарну застосованість. Обгрунтовано визначення форми технічної раціональності як конкретно-історичного вираження раціонального у сукупності методів, ідеальних об'єктів і понять, які використовуються у технічному знанні. Виявлено схожість і відмінності між науковою та технічною раціональністю. Встановлено, що у період наукової революції відбулося становлення нових форм технічної раціональності: аналітико-синтетичної, індуктивно-аналітичної та дедуктивно-синтетичної, поява яких сприяє зміцненню взаємозв'язків і взаємодії наукового та технічного знання, а також істотно впливає на добір ідеальних об'єктів науки як основи механістичної картини світу.

  Скачати повний текст