Досліджено становлення та розвиток концептуального поняття "планетарна свідомість", розглянуто його самовизначення у просторі сучасного філософського дискурсу. Вперше у вітчизняній філософії визначено сутнісні характеристики і зміст концептів "планетарна свідомість" і "планетарна людина". Встановлено, що планетарна свідомість є своєрідною відповіддю людства на нову цивілізаційну ситуацію, характерною рисою якої є глобалізація. Доведено, що планетарна свідомість одночасно є вектором розкритття природи людини - розгортання її духу від індивідуального до родового (І.Кант) загальнолюдського буття, лише в масштабах якого людина може повністю реалізуватись. Запропоновано визначення концепту "планетарної людини" як прогностичної моделі якостей і характерних рис ідеальної людини, як орієнтуючого вектора цілеспрямованого формування свідомості особистості нового цивілізаційного етапу розвитку людства. Запропоновано прогностичну модель формування планетарної свідомості, в якій вирішальна роль повинна належати новим освітньо-виховним загальнолюдським програмам, розроблених на гуманістичних світоглядних засадах. Розширено поле пошуків сучасної філософської думки. Показано, що введення до наукового обігу концептів "планетарна свідомість" та "планетарна людина" посилює ефект стереоскопічного бачення конвергентно-глобалізаційних процесів і науково-технологічних досягнень у перспективі майбуття людини і людства, сприяє їх всебічному філософському осмисленню.

  Скачати повний текст