Розглянуто анархію як соціокультурний феномен з позицій аксіології. Анархію як певний стан суспільства, в якому цілком відсутня або ослаблена центральна державна рада, вперше розглянуто з точки зору системи її сенсожиттєвих орієнтирів, верхівкою ієрархії якої є Свобода. Здійснено систематизацію анархічних цінностей на підставі творів теоретиків анархізму класичного періоду, зроблено аналіз змісту основних складників суспільного ідеалу анархізму. Встановлено, що навіть за умов існування ряду суперечностей та невідповідностей, анархія не стає абсолютною утопією: ці суперечності стимулюють розвиток анархічних ідей. Це набуває важливого значення у зв'язку з тим, що аналіз функціонування сучасних розвинутих західних суспільств показує - в ряді країн реалізувався так званий "оксамитовий" варіант анархії (анархічні тенденції можна простежити і в пострадянських суспільствах). Рішення сучасної футурології частково збігаються з рішеннями анархістів, а це означає, що анархізм класичного періоду - тенденція поступового ослаблення втручання держави в соціальне життя.

  Скачати повний текст

Досліджено роль ідеології у формуванні світовідношення і цілепокладання людини в індивідуальному та колективному аспектах. Розглянуто ідеологію та її антропологічні аспекти у різних проблемних полях, а не як окремий предмет дослідження. Проаналізовано антропологічні моменти ідеологічних процесів: інтерполяцію, суб'єктивність, відчуження, ідеологічну маніпуляцію, гегемонію, функціонування ідеології у різних полях. Наведено результати філософсько-антропологічного аналізу практик деідеологізації та тези про "вічність ідеології", розглянуто питання існування ідеологічно нейтральних суспільних практик. Доведено, що антропологічна обумовленість ідеології полягає в її залежності від глибинних аспектів людської природи. Зроблено висновок, що ідеологія є однією з ключових детермінант людського буття, сформована в результаті взаємодії індивідуального несвідомого, цілепокладання людини та суспільних запитів.

  Скачати повний текст

Визначено методологічні засади соціально-філософського аналізу мусульманського світогляду в аспекті повсякденного буття особистості. Проаналізовано наукові дослідження феномену арабо-мусульманського світогляду особистості у суспільствознавчій думці. З'ясовано основні поняття, що характеризують мусульманський світогляд особистості в арабському суспільстві та процес його генези. Вивчено зміст, цінності, особливості світогляду мусульманина як передумови реалізації ним особистісного проекту життя, висвітлено межі його світоглядної свободи. З'ясовано чинники формування світогляду особистості мусульманина у сучасному арабському світі. Виявлено тенденції розвитку його світоглядної парадигми у контексті соціально-культурних змін у сучасному арабському світі.

  Скачати повний текст

Досліджено механізми формування і функціонування уявлень про людську досконалість в ментальному просторі локальних соціальних спільнот, їх вплив на спрямованість поведінки людей і соціальну динаміку. Висвітлено особливості духовно-моральної самодетермінації поведінки людей, яка базується на методологічній установці про те, що соціальний індивід є системоутворюючим елементом (агентом) соціальних спільнот. Сформульовано та обгрунтовано доцільність введення в соціальну філософію нового поняття "архетип досконалої людини" - ідеального предмету ментального простору людства, який містить уявлення, накопичені у колективній пам'яті як результат підсвідомого та свідомого відображення, духовно-моральний та соцікулььтурний феномен, який успадковується від покоління до покоління та переходить у цілісний образ (паттерн), людини, яка сама себе усвідомлює та відтворює. Проаналізовано конструктивний вплив архетипу досконалої людини на соціальну динаміку, його оновлюючий та гуманістично-перетворюючий потенціал.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження ідентичності як комплексного соціального феномену в контексті взаємодії особистісного та соціального аспектів даного процесу в епоху цивілізаційних перетворень і трансформаційно-модернізаційних зрушень в Україні. Проаналізовано історичні етапи становлення концепції ідентичності та визначено її смислове поле у межах гуманітарно-філософської традиції. Узагальнено наукові теорії ідентичності у вітчизняній і зарубіжній філософії, соціології та психології. Проведено системний аналіз змісту, структури, основних механізмів становлення, а також засобів формування та взаємодії особистісної та соціальної ідентичності. Визначено основні принципи плюралізації даного процесу та динаміку взаємовпливу її особистісного та соціального аспектів за умов цивілізаційно-культурних зрушень. Встановлено основні тенденції зміни ідентичності у сучасному суспільстві, запропоновано шляхи і форми подолання її кризи за умов України.

  Скачати повний текст

Досліджено взаємозв'язки оптимізму та песимізму як закономірності формування соціальної перспективи. Розкрито етапи понятійного розвитку даних дефініцій, рівень соціально-філософських категорій, біологічні передумови та соціальні умови виникнення розвитку взаємозв'язку оптимізму та песимізму у піднесенні міри життя як центру оцінно-вольового зрізу світогляду. Розглянуто типологію дослідженого взаємозв'язку залежно від системи цінностей і волі суб'єкта. Установлено, що взаємозв'язок оптимізму та песимізму є принципом формування соціальної перспективи. Визначено суть, системність змістових і композиційних характеристик соціальної перспективи, діалектичний зв'язок історичного та перспективного, механізми оптимізації та деформації соціальної перспективи, інтеграцію соціального капіталу розвитку життя й опору її руйнації як основні фактори, а підвищення якості життя - як критерії оптимістичної перспективи розвитку України.

  Скачати повний текст

Розкрито механізм породження внутрішньофірмової ідеології, її генезис у структурі соціального організму виробничого типу. Проаналізовано природу, сутність і зміст, а також основні функції внутрішньофірмової ідеології, як сукупності духовних процесів, зумовлених життєдіяльністю формальної організації. Вивчено умови та чинники функціонування внутрішньофірмової ідеології, механізм її впливу на економічну поведінку працівника фірми. Розроблено технологію проектування та класифіковано можливі зміни даної ідеології за умов ринкової моделі розвитку суспільства.

  Скачати повний текст

Досліджено постулати гуманістичного прагматизму, соціальні та філософські концепції якого розглянуто в контексті їх актуальності в процесі демократичних перетворень, консолідації суспільства та побудови гармонійного суспільного консенсусу в сучасній Україні. Розглянуто, що основою сучасного плюралістичного світогляду є пошук компромісу та знаряддя перешкод для вирішення конфлікту. Проаналізовано основні способи взаємодії в тріаді "людина - влада - суспільство", в контексті якої проходить процес динамічного взаємопроникнення її елементів. Досліджено специфіку, цілі та потенціал розвитку соціально значущої особистості в сучасному глобальному суспільстві. Зазначено, що зміни в культурі комунікації модифікують формат і зміст соціокультурного обміну та сприяють розповсюдженності плюралістичного світогляду, що має значний позитивний вплив на процес гармонізації суспільства.

  Скачати повний текст

Досліджено трансформації геополітичних знань у системі формування суспільної свідомості у контексті зміни парадигм цивілізації та міжнародних відносин і виявлено специфічні риси даного процесу у військовій сфері державної діяльності. Висвітлено наукові засади визначення предмету геополітики та його категоріально-понятійний апарат. Здійснено соціально-філософський аналіз проблем геополітичної індентифікції України та формування геополітичної свідомості військовослужбовців Збройних Сил держави. Обгрунтовано пріоритети геополітичної індентифікації України та визначено фактори, що перешкоджають її здійсненню за сучасних умов.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто фундаментальні проблеми становлення національної самосвідомості як цілісної саморефлексії нації на власну життєдіяльність, що постає духовною рушійною силою її історичного поступу. Вперше комплексно проаналізовано основні духовні засади формування змісту національної самосвідомості: систему базових націознавчих знань, життєсмислові світоглядні орієнтири, моральні цінності та імперативи, що визначають життєву позицію суб'єктів національного буття, регулюють їх суспільну поведінку. Розкрито роль політичної свідомості як перехідної ланки від духовних складових становлення національної самосвідомості до її внутрішнього змісту. Показано, що вихідним конститувальним принципом формування національної самосвідомості як цілісного духовного феномену є національна ідея, яка переростає в національну ідеологію, що виконує роль формотвірного ядра, навколо якого синтезується змістова наповненість національної самосвідомості. Розглянуто інтегративну сутність змісту розвинених форм національної самосвідомості, її основних складових елементів, досліджено способи їх зв'язку між собою. Встановлено провідні функції національної самосвідомості, визначено джерела її формування у конкретних носіїв, способи впливу на діяльність суспільства. Висвітлено роль національної еліти у становленні та об'єктивації національної самосвідомості.

  Скачати повний текст

Досліджено соціально-філософські проблеми становлення, функціонування та механізму регулювання розвитку духовного потенціалу Збройних Сил (ЗС) України, а також специфіку процесу логіко-змістової інтеграції його елементів на основі ідеології розвитку сучасного українського суспільства. Обгрунтовано механізм взаємодії елементів системи формування духовного потенціалу ЗС та об'єктивну необхідність посилення регулятивно-творчої ролі ідеології розвитку сучасного українського суспільства. Розкрито її суть, визначено структуру та обгрунтовано новий взірець та соціальну роль як інтегруючої та консолідуючої системи духовних цінностей й чинника логіко-змістової інтеграції національних інтересів України. Розвинуто концептуальні підходи та сформульовано рекомендації щодо вдосконалення регулювання системи формування духовного потенціалу як складного комплексного процесу взаємодії організації та самоорганізації.

  Скачати повний текст

Доведено, що сутність духовності нерозривно пов'язана з характером людського самовизначення, відношенням людини до світу, а також набуває різного вигляду залежно від домінуючої модальності людського буття і не дається думці безвідносно до проблеми буття для людини. Встановлено: духовне життя людини являє собою діалектику вкоріненості у світ із усіма її смислами та відношеннями, пошуку власної справжності, структурованої у часі, знайдення смислу свого існування, що стверджується у практичній реальності вибору, діяння, події, безпосереднього життя.

  Скачати повний текст

Висвітлено роль буддизму в формуванні духовних цінностей та якостей людини з точки зору концепцій сучасної філософії. На основі базисних положень діалектичної методології та порівняльного аналізу соціокультурного універсума розглянуто основні моральні позиції буддизму. Визначено, що вивчення буддизму як філософського релігійного вчення є актуальним для подолання духовної кризи сучасного суспільства та впливу на механізм формування позитивних норм моральної свідомості. Акцентовано увагу на духовних цінностях буддизму, духовній свободі як основному понятті в соціальному філософському пізнанні та філософії буддизму. Обгрунтовано перевагу буддизму в способах подолання класових, етнічних та інших протиріч. Розкрито специфіку виховного впливу морально-етичних принципів буддизму на розвиток особистості. Визначено потенціал духовних цінностей буддизму з метою вирішення соціальних проблем майбутнього. Висвітлено потенціал духовних цінностей філософії буддизму для вирішення соціальних проблем суспільства майбутнього. Відображено специфіку виховного впливу морально-етичних принципів буддизму на розвиток соціально-культурних якостей людини.

  Скачати повний текст

Висвітлено етапи та традиції осмислення образу майбутнього у соціально-філософській думці. Проведено аналіз ключових понять і з'ясовано підходи до їх розгляду у соціальній філософії. Досліджено трансформацію образу майбутнього у міфологічному, релігійному, філософському світоглядах. Визначено структуру та функції образу майбутнього в ідеології, розроблено їх класифікацію. Визначено механізми еволюції ідеологій від класичних через некласичні до постнекласичних. Запропоновано детермінанти оптимізації образу майбутнього України у формуванні ідеології її розвитку.

  Скачати повний текст

Запропоновано підхід до екологічного знання як до специфічної галузі, яка постає складноутвореною системою різнорідного знання, відмінною за рівнем концептуально-теоретичної та соціальної організації. Відмічено особливе значення екологічного знання у соціокультурній сфері та безпосередній вплив галузі на формування стилю мислення в сучасній науці, а також механізми подібного впливу та його результати. Визначено характерні риси (особливості) екологічного стилю мислення, що можуть стати основою для вирішення глобальних проблем сьогодення.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Визначено, що свідомість представників етнічних груп Придунав'я характеризується актуалізацією - "осучасненням" передусім тих сенсів минулого, що виправдовують етнічні процеси сучасного буття. Відзначено, що передумовою формування національної визначеності особистості є вироблення нею національної самосвідомості, а на підставі філософського аналізу історичних і сучасних джерел встановлено якісний рівень збереження етнокультури придунайських етносів. Введено до наукового обігу систематизовані дані щодо перебігу сучасних етнокультурних процесів у Придунав'ї та їх вплив на суспільну свідомість, прогнозовано можливі шляхи розвитку міжетичної взаємодії в регіоні та наголошено на важливості зваженої загальнодержавної політики щодо національних меншин, створення для них умов проживання, близьких до тих, що властиві для їх материнського етносу. Поглиблено експлікацію свідомості поліетнічного соціуму через розгляд етнокультурного, що надало можливість конкретизувати найбільш значимі сутнісні ознаки етносвідомості за умов поліетнічного соціуму Придунав'я та з'ясовано поняття етнокультури на основі широкої емпіричної та теоретичної бази. Здійснено тлумачення етнічних процесів та розкриття функціонування етнокультур поліетнічного соціуму через об'єктивну діалектику загального й особливого. Зауважено, що на рівень трансформації народної культури етнічних спільнот даного регіону впливає екстравертна чи інтравертна спрямованість етнокультури кожного етносу, що зумовлюється походженням етносу, мовною близькістю з сусідами, схожістю побуту, рівнем розвитку етнічної свідомості та характером вияву етноцентричних тенденцій у бутті людей.

  Скачати повний текст

Проаналізовано етнічні, соціальні, культурні ознаки національної правосвідомості запорозького козацтва на прикладі судової системи Запорозької Січі XVII - XVIII ст. Досліджено особливості формування правової свідомості, визначено її види та структуру. Висвітлено питання щодо феномену національної правосвідомості, її значення в реконструкції судової системи держави. Розглянуто принципи судочинства військової демократії Запорозької Січі та визначено можливості їх відображення в теоретичних розробках Концепції судово-правової реформи в Україні.

  Скачати повний текст

Здійснено соціально-філософський ааліз ідеологічних детермінант людської життєдіяльності. Наведено філософську характеристику феномену "ідеологія", розкрито генезис, природу, суть, зміст і форми його існування. Проаналізовано основні концепції взаємозалежності ідеології та свідомості. Розкрито своєрідність і відмінності між смисловими орієнтирами людського буття як продуктом ідеологічної детермінації та способом самовизначення особистості, розглянуто аспект реалізації потреби індивіда в осмисленні власної життєдіяльності у контексті ідеологічного смислопокладання - у сфері емпіричного, наявого соціального існування, у світлі особистісного самопокладання - у сфері ноуменального, духовного буття. На підставі критичного аналізу ідеологічного способу смислопокладання ігноровано не саму ідеологію, а абсолютизацію її претензій визначати смислові орієнтири людського буття.

  Скачати повний текст