Розглянуто актуальні питання державного управління соціальним захистом населення України. Проаналізовано законодвачу й інституційну бази реалізації державної політики соціального захисту. Наведено характеристку різних типів соціальних держав. Визначено європейські тенденції соціального захисту населення. Обгрунтовано шляхи досягнення Україною європейських стандартів соціального захисту. Доведено пріоритетність захисної функції держави у період радикальних ринкових трансформацій. З'ясовано, що за функцією розвитку соціальна політика сприяє розв'язанню завдань максимізації благополуччя, за захисною - мінімізації несприятливих умов і соціальних ризиків. Доведено, що корекцію соціальної політики України за умов трансформації суспільства необхідно здійснювати шляхом реформування системи соціального захисту, який є об'єктивною економічною категорією, що пов'язана з відтворенням, збереженням і розвитком основної продуктивної сили суспільства - людського потенціалу. Виявлено, що за умов трансформації економіки значення людського потенціалу й ефективності соціального захисту об'єктивно підвищується, що обумовлює актуальність впровадження системного підходу щодо вибору основних засобів його забезпечення. Обгрунтовано необхідність розробки наукових програм проведення фундаментальних досліджень теорії та механізмів регулювання соціального захисту населення за ринкових умов. Розроблено пропозиції щодо здійснення моніторингу застосування межових стандартів та індикаторів соціальної захищеності населення, спрямованих на реалізацію встановлених Конституцією та Законами України основних соціальних гарантій.

  Скачати повний текст