Концептуально узагальнено специфіку інформаційно-художньої свідомості, починаючи від міфологічного мислення, як початкової структури свідомісно-інтелектуальної організації, що вбирає увесь комплекс творчого сприйняття та переробки (відображення) інформації. Розкрито структуру образно-інтелектуальної комунікації умовно реального (міфологічного), відображеного (художнього) та реального (публіцистичного) мислення, генезис та еволюцію образної та жанрової інтерпретації інформації у контексті інтелектуалізації творчого мислення. Визначено параметри методу як сукупності прийомів практичного та теоретичного осмислення дійсності, акцентовано увагу на специфіці художнього та публіцистичного методу як системах відображення. Висвітлено еволюцію форм і методів свідомісного вираження факту у сфері національного відображення (ХІ - XVIII ст.), простежено формування національних образних архетипів, соціально-свідомісних домінант інтерпретації інформації, вироблення національного інформаційно-інтелектуального творчого потенціалу відображення, диференціація творчої свідомості на три типи мислення: умовно реальне (міфологічне), реальне (публіцистичне, наукове) та відображене (художнє). Досліджено національну інформаційно-художню свідомість ХІХ - ХХ ст., еволюційні процеси формування авторської модульності, акцентовано увагу на поступовому жанрово-інформаційному виокремленні публіцистичного мислення як особливого свідомісного горизонту інтерпретації факту. Доведено, що фольклорне мислення залишається визначальним у соціальному та творчому аспекті, наголошено увагу на проблемі "інформаційного анахронізму", необхідності формування творчих модуль-особистостей, національному свідомісно-інформаційному творенні у контексті глобалізаційних інформаційних процесів.

  Скачати повний текст