Доведено, що впродовж 1789 - 1871 pp. підприємництво розвивалось за умов окремої економічної зони, що забезпечувала динаміку його формування й інтенсивного розвитку. Після скасування колоністського статусу (1871 р.) спостерігався процес формування регіонів економічної активності на теренах материнських колоній, міст, а також дочірніх поселень Новоросії, Дону, Північного Кавказу. Досліджено, що у процесі зміцнення та соціальної інституалізації підприємництва відбувалося формування субкультури представників даної страти. Встановлено, що етнічне підприємництво періодично стає мішенню цілеспрямованих гонінь з боку окремих груп російського націоналізму. Зазначено, що підприємці несуть відповідальність за загальний презентаційний образ етнічної групи, намагаються протистояти націоналізму, стримують динаміку та конфесійне поле конфліктів.

  Скачати повний текст

Об'єкт дослідження: російсько-румунські воєнно-політичні відносини. Мета дослідження: здійснення комплексного аналізу проблем двосторонніх російсько-румунських воєнно-політичних відносин протягом 1914–1918 рр. та їх впливу на хід Першої світової війни. Методи: дедукції, індукції, аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, історико-генетичний, порівняльно-історичний, структурно-функціональний, історико-типологічний, проблемно-хронологічний, періодизації. Наукова новизна: визначається постановкою проблеми, яка не була об'єктом спеціального дослідження; проведено комплексний аналіз особливостей побудови російсько-румунських відносин в умовах початку світового конфлікту та впливу Великої Британії і Франції на їх зміст; визначено основні причини і наслідки військової поразки російсько-румунських армій восени 1916 р.; розглянуто роль військової і матеріальної допомоги, наданої імперією румунській стороні; досліджено хід та вплив політичних реформ, впроваджуваних Тимчасовим урядом на Румунському фронті, на стан відносин двох країн; з'ясовано, як під впливом внутрішньополітичних подій у колишній Російській імперії відбулася трансформація російсько-румунських відносин, їх поділ на українсько-румунські, молдавсько-румунські та радянсько-румунські. Практичне значення: матеріали дисертації можуть бути використані при підготовці наукових робіт, у якості навчальної літератури, для складання програм і спецкурсів з всесвітньої історії, історії дипломатії. Сфера використання: навчальний процес.^UObject to study: Russian-Romanian military-political relations. Purpose of the research: to carryout a comprehensive analysis of the problems of bilateral Russian-Romanian military-political relations during 1914–1918 and their impact on the course of the World War I. Methods: deduction, induction, analysis, synthesis, comparison, generalization, historical-genetic, comparative-historical, structural-functional, historical-typological, problem-chronological, method of periodization. Novelty: the problem has not been the subject of a special research before. Comprehensive analysis of the Russian-Romanian relations formation in the conditions of the WW I beginning has been carried out. The influence of Great Britain and France on the relations has been determined. The main causes and consequences of the Russian-Romanian armies` military defeat in the autumn of 1916 have been identified. The role of military and material assistance provided by the empire to the Romanian side has been considered. The impact of the political reforms, which were implemented by the Provisional Government at the Romanian Front, upon the relations has been examined. The author has also found out how Russian-Romanian relations divided into Ukrainian-Romanian, Moldovan-Romanian and Soviet-Romanian, that took place under the influence of internal political events in the former Russian Empire. Practical importance: the results of the dissertation theses can be used to carry out further researches, as educational literature, to complete programs and special courses in world history, history of diplomacy and other subjects. Field of using: educational process.

Об'єкт дослідження: шведська діаспора України у 1920–1940-х рр. Мета дослідження: комплексно вивчити політичне, соціально-економічне та культурне життя шведської національної меншини України та дослідити зміни її національної ідентичності в умовах трансформації національної політики радянських урядів упродовж 1920–1940 х рр. Методи: історичної періодизації, історико-порівняльний, класифікації, бібліографічної та архівної евристики, історичної герменевтики. Наукова новизна: простежено процеси застосування політики воєнного комунізму на теренах шведського поселення; висвітлено події голоду 1921–1923 рр. у шведському поселенні; проаналізовано особливості розвитку шведської економіки впродовж НЕПу та перших років індустріалізації й колективізації; здійснено реконструкцію діяльності впроваджуваних більшовиками інституцій радянізації, розкрито діяльність шведської національної сільської ради; досліджено репресивні заходи (фільтрація та заслання на Схід СРСР шведських репатріантів) стосовно шведського населення після повернення на батьківщину після Другої світової війни, обґрунтовано їхню визначальну роль у завершенні радянізації шведської національної меншини. Практичне значення: матеріали дисертації роботи можуть бути використані при написанні наукових праць та розробці лекційних і спеціальних курсів з історії України і СРСР, регіональної історії та етнополітики. Сфера використання: навчальний процес.^UObject to study: the Swedish diaspora of Ukraine in the 1920–1940s. Purpose of the research: to carry out a comprehensive study the political, socio-economic and cultural life of the Swedish national minority in Ukraine and to explore changes in its national identity in the transformation of national policies of Soviet governments during the 1920–1940s. Methods: historical periodization, historical-comparative, classification, bibliographic and archival heuristics, historical hermeneutics. Novelty: the processes of application of the policy of military communism on the territory of the Swedish settlement have been traced; the events of the famine of 1921–1923 in the Swedish settlement have been covered; the peculiarities of the development of the Swedish economy during the NEP and the first years of industrialization and collectivization have been analyzed; the activities of the institutions of Sovietization, introduced by the Bolsheviks, have been reconstructed, the activities of the Swedish National Village Council has been revealed; the repressive measures (filtering and exile of Swedish repatriates to the East of the USSR) against the Swedish population after returning to the homeland after the Second World War have been studied, their decisive role in completing the Sovietization of the Swedish national minority has been substantiated. Practical importance: the results of the dissertation theses can be used in writing scientific papers and developing lecture and special courses on the history of Ukraine and the USSR, regional history and ethnopolitics. Field of using: educational process.