Проведено теоретичне дослідження особливостей формування комунікативної культури студентів та її впливу на успішність їх подальшої професійної соціалізації. Проаналізовано основні структурні компоненти культури спілкування - комунікативну компетентність, систему моральних цінностей, соціально-психологічні (групові) характеристики. Досліджено такі складники комунікативної компетентності, як особистісно- та соціально-рефлективні уявлення щодо розкриття особистісних пріоритетів у соціальному контексті та уміння реалізовувати усвідомлені цінності у процесі спілкування. З'ясовано визначальний вплив на професійну соціалізацію випускників ВНЗ чинника успішного подолання кризи перехідного періоду від навчальної до професійної діяльності в результаті підвищення рівня розвитку особистісної та предметної (фахової) рефлексії, що проявляється засобами комунікації. Виявлено, що поєднання високої рефлективності з розвиненою комунікативною компетентністю сприяє успішній професійний соціалізації, а з низьким рівнем розвитку культури сплікування - ускладнює процес фахової адаптації. Обгрунтовано засоби формування рефлективності та комунікативної компетентності в прогармах психологічного супроводу академічних груп у ВНЗ. Встановлено, що за контрольованих умов соціально-психологічного супроводу навчального процесу актуалізація когнітивного дисонансу між цінностями навчання у ВНЗ та пріоритетами майбутньої професійної діяльності сприяє формуванню базисного новоутверення як основи процесу становлення індивідуально-психологічної адаптованості студентів до професійної кризи.

  Скачати повний текст