Досліджено проблеми людського існування, втілені у бориславскому циклі творів І.Франка. Проаналізовано стан вивчення екзистенційних мотивів у художній спадщині митця. Здійснено спробу щодо екзистенційно-феноменологічного прочитання бориславського циклу у контексті художньої реалізації письменником онтологічних питань. На матеріалі оповідань "Ріпник", "Навернений грішник", "На роботі", "Яць Зелепуга", "Полуйка", повісті "Boa constrictor" та роману "Борислав сміється" виявлено основні екзистенційні стани, наявні у творах І.Франка, а саме: тривогу, страх, вину, совість, вибір, смерть, надію. З'ясовано систему символічних маркувань екзистенціалів, позначених концептами Борислава, болота, бруду, безодні, ями, сну. Розглянуто природу Франк-вського езотеризму, взаємопов'язаного з його ставленням до людської праці як сутнісної духовної сили. Вирізнено філософсько-екзистенційні аспекти концепції "цілого чоловіка". Проаналізовано засоби психологічного аналізу екзистенційних станів, серед яких найпродуктивнішими є портретування та внутрішнє мовлення героїв.

  Скачати повний текст