Вперше на підставі співвідношення іллокуцій предикативних частин складносурядні речення (ССР) французької мови проаналізовано як прості та складні мовленнєві акти (МА). Вперше зроблено розмежування ССР як прямих і непрямих МА на підставі розгляду взаємодії формальної структури та комунікативної цільової настанови. Досліджено ССР французької мови як складний мовний знак, результатом реалізації якого є смислові відношення рівноправності або залежності між предикативними частинами. Типізовано смислові відношення між предикативними частинами ССР французької мови в контексті взаємодії синтаксису, семантики та прагматики. Доведено, що типова модель ССР складається з рівноправних у структурному та смисловому відношеннях предикативних частин, об'єднаних сполучником сурядності. З'ясовано, що елементарні речення, які відповідають кількості предикативних частин ССР, можуть передавати однакові або різні цільові настанови (моно- та полікомунікативний типи ССР). Розроблено класифікацію ССР в аспекті цільової настанови (розповідної, питальної, спонукальної) їх предикативних частин. На підставі вивчення смислових відношень між предикативними частинами ССР вперше виявлено його потенційно однозначні моделі з відношеннями смислової рівноправності або залежності та багатозначні (з наявністю обох видів даних відношень).

  Скачати повний текст