На підставі текстологічного матеріалу проаналізовано проблематику та поетику драми "Руфін і Прісцілла". Розглянуто образний, словесний, звуковий лад основного тексту драми, його редакцій та варіантів. Визначено естетико-світоглядні пріоритети Лесі Українки. З'ясовано, що зміни в змалюванні образів спрямовано на соціально-психологічне обгрунтування характерів, вчинків і висловлювань дійових осіб, загострення трагічної тональності драми. Крізь призму поетичної, драматичної, публіцистичної, епістолярної спадщини Лесі Українки розглянуто багатоаспектну історіософсько-екзистенційну проблематику драми, пафос заперечення "рабського духу", "стадності", зашореність. Стверджено безперспективність "всесвітянства", існування без пошуку сенсу та активності. Настанову Лесі Українки на гармонійне, вільне існування виявлено в антиідеологічно-християнському спрямуванні драми.

  Скачати повний текст