Розглянуто можливості застосування гендерної літературної теорії для інтерпретації художнього світу письменника з використанням критеріїв "фемінність", "маскулінність", "андрогінність". Подано аналітичний огляд праць, у яких актуалізовано гендерний підхід до творчості Т. Шевченка. Окреслено фемінні та маскулінні тенденції в межах українського соціокультурного контексту першої половини XIX ст. Сформовано модель гендерного аналізу художнього світу Т. Шевченка та запропоновано результати її застосування. Зазначено, що творчий процес об'єднує чоловіче та жіноче начало, які вмотивовують андрогінну природу геніальності. Зміст високогуманної ідеї гендерної рівноваги, витвореної Т. Шевченком, має націєтворчий смисл для України, високо оцінюється як перспектива гармонійного розвитку світової спільноти третього тисячоліття.

  Скачати повний текст