Встановлено, що у хворих на ревматоїдний артрит (РА) на фоні лікування нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗП) є характерним формування запально-дистрофічних і ерозивно-виразкових уражень слизової оболонки (СО) шлунка та дванадцятипалої кишки. Показано, що ці ураження протікають атипово з ослабленням маніфестності клінічних проявів та є резистентними до лікування. На їх перебіг суттєво впливає інвазія пілоричних хелікобактерій (НР), які у даних пацієнтів здебільшого володіють підвищеними токсигенними властивостями за рахунок індукції синтезу антитіл до НР, з'єднаних з IgG, та наявністю в геномі бактерії ланок, відповідальних за продукцію CagA та VacA. Обгрунтовано підходи до лікування ГДП, обумовлених вживанням НПЗП залежно від стану кислотоутворювальної функції шлунка та наявності НР. За НР-позитивних форм ГДП запропоновано використовувати "потрійну" антихелікобактерну терапію в поєднанні з блоківниками кислотності (фамотідин, омепразол, ланзапрозол), НР-негативних форм - протизапальну та цитопротекторну терапію (колоїдний субцитрат вісмуту, вентер).

  Скачати повний текст

Науково обгрунтовано й експериментально підтверджено раціональний склад і технологію виробництва нового лікарського препарату у формі мазі з натрію гепарином і метилурацилом для комплексної терапії варикозної хвороби та її ускладнень. Вивчено фізико-хімічні та біофармацевтичні властивості розробленого лікарського препарату, запропоновано методи ідентифікації та кількісного визначення діючих речовин. Проведено термогравіметричний аналіз натрію гепарину, метилурацилу, мазевої основи та мазі "Трофепарин", на підставі якого встановлено температурний режим введення діючих речовин до складу мазі. Розроблено математичну модель реологічних параметрів поліетиленоксидної основи, яка може бути використана в процесі опрацювання технології в заводських умовах. Досліджено показники стабільності розробленої мазі, умови зберігання та термін її придатності.

  Скачати повний текст