З'ясовано у музичному формотворенні системно-розгорнений прояв фактору узагальнення у композиційно-драматургічному розвитку музичного твору як результат музично-психологічного поширення природи контрапунктичного сполучення (стретної імітаційності) на композиційно-драматургічну цілісність музичної форми, тобто, створення метаполіфонії в узагальнюючо-контрапунктичному формотворенні (УКФ). Зазначено, що формотворчо-розгорнена системність фактору узагальнення у композиційно-драматургічному розвитку за умов УКФ виявляє себе у найбільш загальних проявах: монофункціональності і поліфункціональності узагальнення, поліступеневості узагальнення, полістильової семантики історико-стильового узагальнення. Розроблено відповідну методику, понятійну систему та термінологічний апарат дослідження УКФ. Досліджено формотвірну виразність узагальнення у системності таких формотвірних характеристик: монофункціональності і поліфункціональності; різновидів поліфонії - мікрополіфонії, медіополіфонії, медіополіфонії, макрополіфонії , метаполіфонії (з об'єднуючою роллю метаполіфонії); полістильової семантики історико-стильового узагальнення. Розглянуто художню виразність УКФ у значеннях: сучасної новації як природного етапу історичної еволюції музичного формотворення (європейського), характерної особливості індивідуального композиторського стилю Ю.Іщенка; індивідуалізації авторських рішень у різних музичних творах. Створено спеціальну наукову теорію УКФ. Відзначено щодо істотно-нового аспекту прояву у композиторській творчості та вивчення у музикознавчому дослідженні взаємозв'язку "форми - схеми" та "форми-процесу".

  Скачати повний текст