Дисертація присвячена дослідженню проблеми формування змісту програм підвищення кваліфікації в системі державної служби України. Визначено місце і роль підвищення кваліфікації держслужбовців у формуванні кадрового потенціалу, встановлена її сутність та проаналізовано існуючі тенденції щодо визначення змісту підвищення кваліфікації у контексті соціально-психологічного аспекту, видів компетентності держслужбовців. Розроблено комплексні підходи щодо соціально-психологічних досліджень потреб у навчанні держслужбовців, психологічної сутності їх актуальних видів компетентності, запропоновано методику розробки змісту програм підвищення кваліфікації на основі соціально-психологічних досліджень потреб у навчанні.

  Скачати повний текст

Виявлено й охарактеризовано найважливіші матеріальні, соціально-економічні та духовно-ідеальні детермінанти, які разом з внутрішніми чинниками впливу визначають розвиток всього освітньо-наукового комплексу України та інших держав світу. Проаналізовано критичні етапи спільної еволюції суспільства та системи освіти. Розглянуто сучасну соціальну та когнітивну детермінованість прискорення трансформації освітньо-наукових комплексів. Здійснено філософський аналіз виникнення основних причин глибоких змін взаємодії держави та соціуму й освітньо-нукового комплексу. Досліджено прояви факторів демократизації, децентралізацї, глобалізації та зміни ринку праці. Проведено філософське та соціологічне дослідження особливостей формування суспільства знань у розвинених державах світу та Україні в сучасний період у контексті фундаментальної трансформації освітньо-наукового комплексу й орієнтації його на виконання нових завдань. Розглянуто основні філософсько-світоглядні та операційно-практичні аспекти теорії та практики розвитку освітньо-наукового комплексу Західної Європи, зокрема, зростання значення духовної складової та переходу до нових життєвих цінностей. Розкрито основні протиріччя та проблеми трансформації системи навчання та виховання в Україні та Росії, виявлено спільні та відмінні риси у філософській парадигмі розвитку освіти цих держав. Запропоновано ефективні підходи щодо підвищення суспільно-економічної ролі та значення національного освітньо-наукового комплексу.

  Скачати повний текст