Визначено поняття, принципи та правовий статус фінансових посередників на ринку цінних паперів. Встановлено місце фінансових посередників у фінансовій системі держави та розкрито особливості їх державно-правового регулювання. Подано висновки, пропозиції та рекомендації щодо підвищення ефективності державно-правового регулювання діяльності фінансових посередників на ринку цінних паперів. Розкрито комплекс теоретично-методологічних і практичних питань щодо основних напрямів подальшого розвитку національного законодавства у сфері державно-правового регулювання діяльності фінансових посередників на ринку цінних паперів.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена комплексному науковому дослідженню кримінально-правової та кримінологічної характеристики контрабанди в Україні, а запобігання її вчиненню. Актуальність наукового дослідження пояснюється недостатньою розробленістю деяких питань стосовно теоретико-методологічних засад, кримінальної охорони та кримінологічної характеристики контрабанди, що зобов’язує науку та правозастосовну практику поставити на порядок денний завдання про необхідність їхнього поглибленого дослідження.Першим розділом «Теоретико-методологічні засади дослідження контрабанди в Україні» проаналізовано роботи низки радянських вчених і зазначено, що вони та їхні праці встановили фундаментальні засади дослідження кримінальної та кримінологічної характеристик контрабанди, а також запобігання їй. Доведено, що сучасні вітчизняні науковці створили засади для сучасного дослідження кримінально-правових та кримінологічних проблем, зокрема, наукових розвідок стосовно контрабанди як кримінального правопорушення, обігу товарів та заборонених предметів, діяльності транснаціональної та організованої злочинності, заходів запобігання окресленим вище явищам. Соціальна обумовленість встановлення кримінальної відповідальності за контрабанду і виокремлення її в самостійний склад кримінального правопорушення в межах розділу VII КК України викликана властивими їй характером і ступенем суспільної небезпечності, відносної поширеністю таких посягань. Обґрунтована необхідність окремого розмежування норм, що визначають кримінальну відповідальність за товарну контрабанду та контрабанду заборонених предметів, оскільки таке розміщення норми відповідає об’єктам кримінально-правової охорони та не порушує систему побудови Особливої частини КК України. Доведено доцільність повернення кримінальної відповідальності за товарну команду. Порівняно норми про кримінальну відповідальність за контрабанду в країнах Митного союзу ЄАЕС та виділено суттєві відмінності. Встановлено, що у кримінальному законодавстві зарубіжних країн не склалося єдиного підходу до питань кримінальної відповідальності за контрабанду. Виділено три основні варіанти встановлення такої відповідальності: у законодавстві не встановлено кримінальну відповідальність за контрабанду; у кримінальному законодавстві передбачено кримінальну відповідальність за контрабанду окремих предметів даного виду кримінального правопорушення, незаконне переміщення через митницю яких представляє підвищену суспільну небезпеку для держави; у кримінальному законодавстві передбачена повноцінна система відповідальності за контрабанду. У другому розділі «Кримінально-правова характеристика контрабанди в Україні» встановлено, що законодавець розташував ст. 201 КК України у розділі про кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності, тим самим визначивши родовим об’єктом складу контрабанди, протидію якій забезпечено кримінальним законом та охорона ним господарської діяльності в Україні. Визнано, що соціальна та кримінально-правова роль контрабандних предметів визначена їхніми властивостями. Доведено, що контрабанда вибухонебезпечних предметів, «матеріалів, що є радіоактивними, зброя та боєприпаси, крім мисливської гладкоствольної зброї» чи бойових припасів до такої зброї, частин вогнепальної нарізної зброї «у першу чергу посягає на відносини у суспільстві, у сфері громадської безпеки, лише потім у сфері господарської діяльності, на що вказує законодавець». Встановлено, що «склад контрабанди, передбаченої ст. 201 КК України, за конструкцією об’єктивної сторони є формальним, тобто обов’язковою ознакою є суспільно небезпечне діяння». За способами приховування таких предметів поза митним контролем варто віднести діяння з використанням спеціально прилаштованих сховищ із застосуванням різноманітних засобів або способів, що унеможливлюють виявлення таких предметів контрабанди. Це і маскування одного предмету іншим; надання на митниці як підстави для переміщення контрабанди документів з недостовірною інформацією чи документів, одержаних у незаконний спосіб, або таких, що містять неправильні найменування товарів. Встановлено, що місцем контрабанди є територія митного кордону, який може збігатися з державним кордоном України. Виняток становлять території спеціальних митних зон. Межі території спеціальних митних зон входять до складу митного кордону України. У третьому розділі «Кримінологічна характеристика контрабанди в Україні та заходи її запобігання» встановлено, що контрабанда в Україні є широкомасштабним явищем, що давно переросло примітивні ознаки та увійшла до складу організованої злочинності, що пов’язана з економікою. Визначено, що серед предметів, визначених у ст. 201 КК України найчастіше вчиняється переміщення через митний кордон зброя або боєприпаси до неї, частини вогнепальної нарізної зброї та культурні цінності. Доведено, що кримінальне правопорушення, передбачене ст. 201 КК України варто віднести до кримінальних правопорушень з високим рівнем латентності.^UThe thesis is devoted to complex scientific research of criminal and criminological characteristic smuggling to Ukraine, and prevention to her commission. The relevance of scientific research speaks insufficient readiness of some questions of theoretical and methodological bases, criminal protection and criminological characteristic of smuggling, puts before science and law-enforcement practice on the agenda a question of need of their in-depth study.In the first chapter «Theoretical and methodological foundations of the study of smuggling in Ukraine» the work of a number of Soviet scientists was analyzed and it was indicated that they and their works established the fundamental foundations of the study of the criminal and criminological characteristics of smuggling, as well as prevention. It has been proved that modern domestic scientists have created the basis for a modern study of criminal law and criminological problems, in particular, scientific research on smuggling as a criminal offense of the circulation of goods and prohibited items, the activities of transnational and organized crime, and measures to prevent the phenomena outlined above.The social conditionality of establishing criminal liability for smuggling and making it an independent criminal offence within the framework of section VII of the Criminal Code of Ukraine is caused by its inherent character and degree of social danger, the relative prevalence of such attacks. The need for a separate distinction between the rules defining criminal liability for the smuggling of goods and the smuggling of prohibited items is justified, since such placement of the norm corresponds to the objects of criminal law protection and does not affect the system of building a special part of the Criminal Code of Ukraine. The advisability of returning criminal liability for the product crew has been proved.Compared to the norm on criminal liability for smuggling in the countries of the Customs Union of the Eurasian Economic Union, significant differences are highlighted. It was established that in the criminal legislation of foreign countries there was no unified approach to issues of criminal liability for smuggling. There are three main options for establishing such liability in legislation that do not establish criminal liability for smuggling; Criminal law establishes responsibility for the smuggling of certain items whose illegal cross-border movement poses a particular public danger to the State; criminal legislation provides for a full system of responsibility for smuggling.In the second chapter «Criminal law characterization of smuggling in Ukraine» it was established that the legislator placed Art. 201 of the Criminal Code of Ukraine in the section on criminal offenses in the field of economic activity, thereby determining the family object of the composition of smuggling protected by criminal law public relations to ensure economic activity in Ukraine. It is recognized that the social and criminal legal role of smuggled items is determined by their characteristics. It has been proved that the smuggling of explosives, radioactive materials, weapons or ammunition (except for smooth-bore hunting weapons or ammunition), parts of rifled firearms primarily encroach on public relations in the field of public safety, and not in the field of economic activity as their legislator.It has been established that the composition of smuggling under Art. 201 of the Criminal Code of Ukraine, according to the design of the objective side, is formal, that is, a socially dangerous act is a mandatory sign. Methods of concealing items from customs control should include the use of specially made storage facilities (caches) and other means or methods that make it difficult to detect such items; providing one subject with the type of others; Submission to the Customs Authority as a basis for the movement of items of forged documents or documents obtained illegally or containing false information about the name of the items. It has been established that the place of smuggling is the customs border, which coincides with the state border of Ukraine, with the exception of the borders of the territory of special customs zones. The borders of the territory of special customs zones are an integral part of the customs border of Ukraine.The third chapter «Criminological characterization of smuggling into Ukraine and measures to prevent it» established that smuggling in Ukraine is a widespread phenomenon, has long grown its early classical forms and is now one of the components of organized crime in the economy. It is determined that among the items defined in Art. 201 of the Criminal Code of Ukraine, weapons or ammunition, parts of firearms and cultural property are most often transported across the customs border. It is proved that the criminal offense under Art. 201 of the Criminal Code of Ukraine should be attributed to criminal offenses with a high level of latency.

Дисертаційне дослідження присвячено розкриттю сутності та видів темпоральних характеристик адміністративного судочинства під час дії карантину, особливостей впливу правового режиму карантину на порядок встановлення та обчислення процесуальних строків, обґрунтуванню напрямів удосконалення правового регулювання темпоральних характеристик адміністративного судочинства при вирішенні податкових спорів під час дії карантину та основі виділених актуальних проблем застосування процесуальних строків та із врахуванням правових позицій Європейського суду з прав людини.Запропоновано здійснювати класифікацію темпоральних характеристик адміністративного судочинства у податкових спорах в умовах правового режиму карантину за ознаками: 1) форми адміністративного судочинства (часові характеристики у загальному і спрощеному провадженні); 2) стадії провадження у адміністративній справі, які урегульовані окремими структурними складовими Кодексу адміністративного судочинства України - Розділами ІІ - V; 3) специфіки судового провадження щодо вирішення податкових спорів – загальні часові характеристики (визначені у загальних положеннях щодо розгляду судової справи) та особливі (визначені у нормах, щодо встановлюють особливості розгляду окремих категорій судових справ).Виділено особливості встановлення розмірів процесуальних строків при розгляді і вирішенні виділеної категорії справ адміністративної юрисдикції, їх перебігу, зокрема, у справах за зверненням податкових та митних органів, відповідно ст.283 Кодекс адміністративного судочинства України (далі – КАСУ), а також відповідно змін до КАСУ у частині, що стосується реалізації функції правосуддя під час карантину. Підкреслено, що у справах щодо розгляду і вирішення податкових спорів в умовах правового режиму карантину підлягають врахуванню норми законодавства, якими урегульовано правовий режим карантину, які кореспондуються із відповідними процесуальними нормами КАСУ. Зазначено, що при розгляді і вирішенні справ адміністративної юрисдикції необхідно дотримання судами загальних вимог документування моментів, пов’язаних із перебігом процесуальних строків, про що вказано у рішеннях Європейського суду з прав людини.Обґрунтовано шляхи вдосконалення правового регулювання темпоральних характеристик судового адміністративного процесу щодо вирішення податкових спорів в умовах правового режиму карантину, які стосуються: врегулювання документообігу у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, що має сприяти забезпеченню розгляду справи у найкоротший строк; визначення критеріїв розумності процесуальних строків; вдосконалення регулювання строків проведення підготовчого провадження, розгляду апеляційної скарги, розгляду касаційної скарги із врахуванням вимоги розумності процесуальних строків. Визначено важливим напрямком розвитку законодавства про адміністративне судочинство – усунення невиправданого втручання законодавця у розсуд (дискреційні повноваження) адміністративного суду при вирішенні питань про поновлення (продовження) процесуальних строків при вирішенні податкових спорів в умовах правового режиму карантину.^UThe dissertation study is devoted to the disclosure of the essence and types of temporal characteristics of administrative proceedings during the quarantine, the peculiarities of the impact of the legal regime of quarantine on the procedure for establishing and calculating procedural terms, substantiating the directions for improving the legal regulation of the temporal characteristics of the judicial administrative process when resolving tax disputes during the quarantine, and based on the selected actual problems of the application of procedural terms and taking into account the law opinions of the European Court of Human Rights.It is proposed to classify the temporal characteristics of administrative proceedings in tax disputes during the quarantine caused by COVID-19, based on: 1) forms of administrative proceedings (temporal characteristics in general and simplified proceedings); 2) stages of the judicial administrative process: lawsuit proceedings (according to Section II of the Code of Administrative Procedure of Ukraine (CAPU)); proceedings regarding the review of court decisions (according to Chapter III of the CAPU); execution of court decisions (according to Section IV of the CAPU); proceedings regarding the restoration of a lost court proceeding (according to Chapter V of the CAPU); 3) features of the proceedings regarding the consideration and resolution of such tax disputes - general (prescribed by the general order of consideration and resolution of cases of administrative jurisdiction) and special (provided for the resolution of a researched category of cases).The features of determining the length of procedural terms for consideration and resolution of a selected category of cases of administrative jurisdiction, their course, in particular, in cases at the request of tax and customs authorities, following Article 283 of the CAPU, as well as by the amendments to the CAPU relative to the implementation of the justice function, are highlighted during quarantine. It is emphasized that in cases on of tax disputes resolution in quarantine caused by COVID-19, the norms of the legislation regulating the legal regime of quarantine, which correspond to the relevant procedural norms of the CAPU, are subject to consideration. It is noted that when considering and deciding cases of administrative jurisdiction, the courts must comply with the general requirements for documenting moments related to the course of procedural terms, which is indicated in the European Court of Human Rights decisions.The ways of the judicial administrative process temporal characteristics legal regulation improving in the tax disputes resolution in quarantine are substantiated, which relate to the regulation of document circulation in the Unified Judicial Information and Telecommunication System, which should contribute to ensuring the consideration of the case in the shortest possible time; determination of reasonableness criteria of procedural terms; improvement of the regulation of the terms of conducting preparatory proceedings, consideration of an appeal, consideration of a cassation appeal, taking into account the requirement of the reasonableness of procedural terms. An important direction of the legislation on administrative proceedings is the elimination of unjustified intervention of the legislator in the discretion (discretionary powers) of the administrative court when resolving issues of renewal (extension) of procedural terms when resolving tax disputes under the legal regime of quarantine.