Розкрито складові процесу творення та діяльності державних українських університетів. Висвітлено перші спроби українізувати російськомовні упіверситети в Україні, заснування та діяльності Київського народного українського університету, процесу формування та відкриття державних українських університетів, нормативно-правової бази національної університетської освіти, з'ясуванню кадрового потенціалу та студентського контингенту, матеріально-технічної й інформаційної бази нових вишів, освітньої та наукової діяльності українських університетів, проблеми соціального захисту науково-педагогічних, навчально-допоміжних і технічних працівників і студентів, а також місця нових університетів у державотворенні й освітньо-культурному відродженні країни.

  Скачати повний текст

Дослідження присвячено проблемі мобілізації чоловічого населення до збройних сил у період становлення двох українських держав у листопаді 1918 р. та захисту їх суверенітету упродовж 1918–1920 рр. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що на основі архівних джерел, опублікованих документів і матеріалів, спогадів та періодики, узагальнення наукової літератури вітчизняних і зарубіжних авторів уперше досліджено, вивчено й відтворено мобілізаційні процеси до українських збройних сил на території Східної Галичини та Наддніпрянщини; на сучасній методологічній основі осмислено широкий масив фактичного матеріалу; проведено компаративне дослідження мобілізаційних кампаній до ГА і Дієвої армії УНР, їх результативності; відтворено невідомі та деталізовано маловідомі факти призовних акцій на досліджених територіях; реконструйовано процес формування українських військових частин у 1920 р., продемонстровано вплив польського фактора на даний процес. У роботі знайшли розвиток питання про готовність українського населення прислужитися національним збройним силам на різних етапах збройної боротьби, їхню взаємодію з військовими частинами, реакцію на методи примусового залучення, дезертирство.Практичне значення роботи полягає в тому, що отримані наукові результати, широкий фактографічний комплекс, обґрунтування та висновки про місце і роль військових мобілізаційних кампаній у побудові збройних сил галицьких та наддніпрянських українців можна залучити до проведення подальших наукових досліджень з історії України, для написання праць з військової історії доби Української революції 1917–1921 рр., викладанні навчальних дисциплін з історії України та військової історії, розробці навчальних посібників і методичних матеріалів, а також безпосередньо у виховній роботі з особовим складом збройних сил України.^UThe research is devoted to the problem of mobilization of male population to the armed forces in the period when two Ukrainian states came into being in November 1918 and defended their sovereignty during 1918-1920s. The scientific novelty of the research is in the fact that for the first time mobilization processes to the Ukrainian armed forces on the territory of the Eastern Galicia and Naddniprianschyna have been investigated, studied and reproduced. The basis for the research is made of archival sources, published documents and papers, reminiscences and periodicals, generalization of scientific literature of native and foreign authors. A large amount of data has been thought over using contemporary methodological ground. A comparative study of mobilization campaigns to the Galician Army and UPR Army and their results has been conducted. Unknown facts about mobilization actions on the territories under study have been reproduced and those which are not popular have been specified. The process of Ukrainian military unit formation in 1920 has been reconstructed as well as the influence of the Polish factor on this process has been illustrated.In the paper the issues of readiness of the Ukrainian population to do some service for the national armed forces at different stages of the armed struggle, its cooperation with armed units, reaction to the methods of forced involvement and desertion have been studied. The practical value of the paper is in conducting further scientific research into history of Ukraine, writing works on the military history of the Ukrainian revolution era of 1917-1921, teaching educational disciplines in history of Ukraine and military history, preparing educational manuals and guidance material and directly in doing socially educational work with the personnel of the military forces of Ukraine. The all mentioned can be achieved with the application of the obtained scientific results, wide data complex, proof and conclusions about the place and role of military mobilization campaigns in forming the armed forces of Ukrainians from Galicia and Naddniprianschyna.

У дисертації комплексно і всебічно проаналізовано утворення умов та зміст діяльності Кам’янець-Подільського інституту народної освіти упродовж 1921–1930 рр. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що на основі архівних джерел, опублікованих документів, спогадів і періодики, узагальнення наукової літератури вітчизняних авторів, уперше досліджено та комплексно розкрито основні аспекти функціонування Кам’янець-Подільського вишу у 1920-х рр., проаналізовано структуру, освітній процес, кадрове забезпечення тощо в порівнянні з інститутами народної освіти УСРР; завдяки сучасним методологічним підходам осмислено великий масив історичної інформації для системного та достовірного викладу теми роботи; досліджено невідомі та маловідомі складові процесу реорганізації Кам’янець-Подільського державного українського університету в інститут народної освіти упродовж 1920–1921 рр., матеріального становища колективу, студентства, уперше розкривається робота допоміжних структурних підрозділів, процеси формування викладацького складу та ін. Ліквідація більшовицьким режимом напрацьованої демократичними урядами України системи національної вищої освіти і вироблення натомість своєї специфічної парадигми підготовки висококваліфікованих кадрів на початку 1920-х років є однією із важливих наукових проблем. Її ґрунтовне дослідження дало змогу з’ясувати найбільш характерні риси непримиренної політики «диктатури пролетаріату» щодо недавніх здобутків українського відродження в цій сфері, а також переходу до відмінного за формою, сутністю і завданнями складного процесу формування закладів вищої освіти. Прикладом такої політичної трансформації став державний український університет на Поділлі, який мали за об’єкт реорганізації у педагогічний виш радянського зразка. Практичне значення роботи полягає в тому, що отримані наукові результати, широкий фактичний матеріал, обґрунтування, доведення та висновки про формування та діяльність Кам’янець-Подільського вишу можна використати для подальшого наукового дослідження з історії вищої освіти УСРР 1920-х рр., для написання праць з історії закладу вищої освіти, викладанні навчальних дисциплін з історії України, української культури, можливої розробки різної наукової та навчальної літератури.^UThis dissertation comprehensively analyzes the establishment, conditions, and content of activities of the Kamianets-Podilskyi Institute of Public Education during 1921–1930. The scientific novelty of the research is based on archival sources, published documents, memoirs and periodicals, generalization of scientific literature of the native authors, for the first time the main aspects of the functioning of Kamianets-Podilskyi University in the 1920s are investigated and complexly disclosed, the structure of the educational process, staffing, etc. is analyzed in comparison with the institutions of national education of the USSR; thanks to modern methodological approaches, a large array of historical information is comprehended for a systematic and reliable presentation of the topic of work; unknown and little-known components of the process of reorganization of Kamianets-Podilskyi State Ukrainian University into the Institute of Public Education during 1920–1921, the financial situation of the staff, students, the work of auxiliary departments, the formation of teaching staff, etc. are also investigated. The elimination by the Bolshevik regime of the system of national higher education worked out by the democratic governments of Ukraine and the development of its own specific paradigm of training highly qualified personnel in the early 1920s is one of the important scientific problems. Its thorough study allowed us to determine the most characteristic features of the irreconcilable policy of «dictatorship of the proletariat» concerning recent achievements of Ukrainian revival in this sphere, as well as the transition to different in form, essence, and tasks of the complex process of formation of higher educational institutions. An example of this political transformation was the state Ukrainian university in Podillya, which was the object of reorganization into a pedagogical university in the Soviet model. The practical significance of the work lies in the fact that the obtained scientific results, extensive factual material, substantiation, evidence, and conclusions on the formation and activity of Kamianets-Podilskyi University can be used for further scientific research on the history of higher education in the USSR in the 1920s, for writing works on the history of higher education, teaching academic disciplines on the history of Ukraine, Ukrainian culture, possible development of various scientific and educational literature.

У дослідженні комплексно висвітлено процес діяльності державних органів влади упродовж листопада 1918 – листопада 1920 рр. щодо матеріально-технічного забезпечення Збройних сил УНР у період воєнного протиборства на території Наддніпрянської України. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що на основі залучених нових архівних джерел, матеріалів особистого походження та часописів, історичної літератури вперше комплексно досліджено і доведено значення якісного забезпечення урядом УНР потреб військовослужбовців, які захищали територіальну цілісність держави на фронті; використано багатий і різноманітний методологічний інструментарій, що сприяло класифікації джерельної бази, аналітичному та критичному осмисленню історичної інформації для достовірної реконструкції представлених у роботі фактів; визначено особливості діяльності державного апарату постачання в процесі семи його реорганізацій, спричинених: 1) перемогою антигетьманського повстання і встановленням влади Директорії УНР; 2) відступом армії зі столиці та зменшенням підконтрольної державі території; 3) перебазуванням дивізій на територію Поділля в червні 1919 р.; 4) урядовою реформою 29 вересня 1919 р.; 5) відновленням боєздатності збройних сил у січні – червні 1920 р. та відступом союзницьких військ на територію Східної Галичини; 6) переходом Дієвої армії УНР на відвойовану територію Наддніпрянщини восени 1920 р. і початком польсько-радянського перемир’я. У всіх часових відтинках відтворено та пояснено особливості реалізації кожної ланки матеріального забезпечення, визначено як позитивні, так і негативні тенденції. Звернено увагу на те, що міжнародне становище безпосередньо впливало на продуктивність державних інститутів влади в 1919 – 1920 рр. Практичне значення роботи полягає у можливостях застосування отриманих наукових результатів для національно-патріотичного виховання учнів та студентів, особового складу Збройних Сил України, написання наукових історичних робіт, присвячених Українській революції 1917–1921 рр., та розроблення посібників з військової історії.Перший розділ дисертації присвячено огляду та аналізу історіографії, джерельної бази та характеристиці теоретико-методологічних засад роботи. У другому розділі поетапно досліджено заходи Директорії УНР у забезпеченні війська озброєнням, продовольством та спорядженням упродовж листопада 1918 – листопада 1919 рр. У третьому розділі увагу зосереджено на дослідженні забезпечення військових частин, які комплектувалися з дозволу Польської Республіки на території Поділля і стали основою для відродження Збройних Сил УНР. У четвертому розділі досліджено розбудовану урядом медико-санітарну систему лікування хворих і поранених українських військовослужбовців у районі бойових дій на їхніх різних етапах та в тилу. Отже, у дисертації проаналізовано основні ланки матеріального постачання Дієвої армії УНР, ініційованого державними інститутами влади для забезпечення боєздатності в період антигетьманського повстання, а потім у війні проти ворогів, які посягали на територіальну цілісність країни. Обґрунтовано думку про неготовність уряду протистояти викликам часу в умовах втрати стабільного центру для прийняття рішень, основних запасів майна (в основному зброї), блокади Антанти, економічної катастрофи та пандемії. Натомість у час польсько-українсько-радянської війни ключовою проблемою, що обмежувала воєнні дії, стала хронічна нестача набоїв, яка зрештою і визначила перебіг збройної боротьби.^UThe research comprehensively covers the activities of the state authorities during November 1918 – November 1920 as to the material and technical support of the Armed Forces of the Ukrainian People's Republic during the period of military confrontation on the territory of Trans-Dnieper Ukraine. The scientific novelty of the research is based on the new archival sources, materials in our personal possession and periodicals, historical literature, for the first time the importance of quality provision by the government of the Ukrainian People's Republic of the needs of servicemen who defended the territorial integrity of the state at the front is comprehensively researched and proved. A powerful and diverse methodological toolkit is used, which contributs to the classification of the source base, analytical and critical understanding of historical information to reliably reconstruct the facts presented in the work; the peculiarities of the activity of the state supply apparatus in the process of its seven reorganizations caused by: the victory of the anti-hetman uprising and the establishment of the power of the Directorate of the Ukrainian People's Republic are determined; the retreat of the army from the capital and the reduction of the territory controlled by the state; redeployment of divisions to the territory of Podillia in June 1919; government reform on September 29, 1919; the restoration of combat capability of the armed forces in January–June 1920 and the retreat of allied troops to the territory of Eastern Galicia; the transition of the Active Army of the Ukrainian People's Republic to the recaptured territory of the Dnipro region in the fall of 1920 and the beginning of the Polish-Soviet armistice. In all time periods, the peculiarities of the implementation of each link of material support are reproduced and explained, both positive and negative trends are identified. Attention is drawn to the fact that the international situation directly influenced the effectiveness of the state power institutions s in 1919–1920.The practical significance of the work lies in the possibilities of applying the obtained research findings for the national-patriotic education of school pupils and college students, the personnel of the Armed Forces of Ukraine, it facilitates the writing of scientific historical works dedicated to the Ukrainian Revolution of 1917–1921, and the development of manuals on military history.The first chapter of the dissertation is devoted to the review and analysis of the historiography, the source base and the characteristics of the theoretical and methodological foundations of the work. In the second chapter, the actions of the Directorate of the Ukrainian People's Republic in providing the army with ammunition, food and equipment during November 1918 – November 1919 are investigated step by step.In the third chapter, attention is focused on the study of the provision of military units, which were equipped with the permission of the Republic of Poland on the territory of Podillia and became the basis for the revival of the Armed Forces of the Ukrainian People's Republic. The fourth chapter examines the medical and sanitary system developed by the government for the treatment of sick and wounded Ukrainian servicemen in the area of hostilities at their various stages and in the rear. Thus, the dissertation analyzes the main links of the material supply of the Active Army of the Ukrainian People's Republic, initiated by state institutions of power to ensure combat capability during the anti-Hetman uprising, and then in the war against enemies who encroached on the territorial integrity of the country. The opinion about the unpreparedness of the government to face the challenges of the time in the conditions of the loss of a stable decision-making center, the main stockpiles of property (mainly weapons), the Entente blockade, the economic disaster and the pandemic is substantiated.Instead, during the Polish-Ukrainian-Soviet war, the chronic shortage of ammunition became the key problem limiting military operations, which ultimately determined the course of the armed struggle.