Проаналізовано історичний розвиток притримання, регулювання за чинними законодавством України і окремих країн. Визначено правову природу і специфічні ознаки притримання. З'ясовано його місце у системі способів забезпечення зобов'язань та здійснено відмежування від інших інститутів, а саме: застави, самозахисту, зупинення зустрічного виконання зобов'язань, права продажу чужої речі, зарахування зустрічних однорідних вимог, заходів оперативного впливу, юридичної відповідальності. Наведено характеристику елементів зобов'язального правовідношення притримання. Досліджено підстави та моменти виникнення та припинення права притримання. Сформульовано теоретичні висновки стосовно досліджених питань. Наведено рекомендації, спрямовані на вдосконалення регулювання притримання у цивільному законодавстві України.

  Скачати повний текст