Визначено необарокові, неоромантичні та постмодерні параметри творчості В.Шевчука в її демонологічному дискурсі. Виділено та докладно проаналізовано демонологію художнього макрокосму, мікрокосму та світу слова. Розроблено класифікацію демонічних образів. З'ясовано їх генезу й основні типлогічні особливості. Висвітлено художні функції демонічних образів як понадчасових рефлексій духовного життя людини у його суспільному й особистісному вимірах. Парадигму дослідженого дискурсу у творчості В.Шевчука розглянуто як сукупність пізнавальних принципів і прийомів відображення буття людського духу. Під час аналізу варіативності зазначеного дискурсу прози В.Шевчука до наукового обігу введено значний за обсягом фактичний матеріал, що ілюструє наведені наукові положення.

  Скачати повний текст