Обгрунтовано рекомендації щодо вибору тактики й об'єму оперативного втручання на підставі вивчення результатів лікування 103-х хворих на гострий панкреатит (ГП) і супровідну серцево-судинну патологію. Досліджено зміни електричної функції міокарда, показники скоротливої здатності міокарда лівого шлуночка, перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) й антиоксидантної системи (АОС), а також гідратації тканин й ендогенної інтоксикації за різних форм панкреатиту та у разі наявності серцево-судинної патології за гострого панкреатиту. Визначено найбільш інформативні критерії ранньої діагностики та вибору об'єму лікування різних форм ГП з урахуванням тяжкості та прогнозу перебігу захворювання за наявності серцево-судинної патології. Наведено патогенетичне обгрунтування консервативної інтенсивної терапії та критерії оцінки її ефективності за різних форм ГП за умов супровідної серцевої патології. Розроблено показання та визначено об'єм оперативних втручань залежно від функціонального стану серцево-судинної системи та тяжкості й прогнозу перебігу ГП. Встановлено, що малий об'єм за відкритої лапаротомії та малоінвазивний метод з тиском карбоксиперитонеуму 8 - 11 мм рт. ст. є оптимальними методами оперативного лікування хворих з деструктивним панкреатитом та органічними захворюваннями серцево-судинної системи, використання яких сприяє зменшенню частоти, тяжкості інтра- й післяопераційних серцево-судинних ускладнень і покращанню післяопераційної реабілітації міокарда у даної категорії хворих.

  Скачати повний текст