Скачати повний текст

Розроблено чисельні моделі для аналізу напружено-деформованого стану (НДС) металу заготовки під час виконання сполученого процесу формування-пробивання. Розглянуто технологічні процеси зміцнення крайок штампованих листових деталей і одержання заклепувального з'єднання підвищеної міцності. Встановлено вплив конструктивних і експлуатаційних параметрів штампового оснащення на пружні деформації його навантажених елементів.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена дослідженню міжнародно-правової спадщини професора П. Є. Казанського, її впливу на розвиток доктрини міжнародного права. У роботі висвітлено основні етапи становлення міжнародно-правових поглядів П. Є. Казанського, методологію дослідження міжнародно-правових явищ, вплив на розвиток теоретичних поглядів щодо окремих інститутів міжнародного права. Розглянуто прогностичний потенціал міжнародно-правових ідей та концепцій П. Є. Казанського. Виявлено методологічні підходи та принципи П. Є. Казанського щодо міжнародно-правових досліджень. Надана характеристика поглядів Казанського на систему, джерела і суб'єктів міжнародного права. Зроблено висновок про прихильність П. Є. Казанського широкому підходу щодо розуміння міжнародного права, у відповідності до якого міжнародне публічне і міжнародне цивільне (приватне) право складає єдину систему права. Висвітлено ідеї П. Є. Казанського щодо ролі міжнародної правосвідомості у функціонуванні міжнародного права, її віднесення до джерел міжнародного права. Розглянуто концепції П. Є. Казанського щодо інституціоналізації міжнародного права, міжнародного адміністративного права та права міжнародного управління, надана оцінка прогнозу П. Є. Казанського щодо розвитку адміністративних союзів держав. Розкрито значення концепції П. Є. Казанського відносно змісту міжнародного цивільного (приватного) права та його місця в системі міжнародного права, прогнозу щодо розвитку та кодифікації міжнародного приватного права, виникнення всесвітньо-цивільного права.Доведено, що П. Є. Казанському притаманна авторська система методологічних підходів, принципів і методів. Важливим методологічним принципом П. Є. Казанського, який він запроваджує у всіх своїх працях, – це перевага аналізу нормативного матеріалу, на відміну доктрині міжнародного права, яка на той час була важливим джерелом та основою системи міжнародного права. Особливо це виявляється у працях з адміністративних союзів держав. Тобто можна охарактеризувати П. Є. Казанського як послідовного позитивіста. Виявлено, що внесок П. Є. Казанського в розвиток міжнародного права є найбільш значним у галузі міжнародного адміністративного права та складається у формуванні концепції інституціоналізації міжнародного права, виокремленні та характеристиці права міжнародного управління. Концепція міжнародного управління дозволяє по-новому оцінити прогностичні думки П. Є. Казанського щодо розвитку міжнародного права. Зростання кількості адміністративних союзів держав, утворених після першої світової війни, – Ліги Націй і Міжнародної організації праці, а також створення після другої світової війни ООН і системи її спеціалізованих установ, повністю підтвердило наукову обґрунтованість ідей П. Є. Казанського щодо подальшого розвитку міжнародного права та його інституалізації.Встановлено, що П. Є. Казанський запровадив ідею щодо міжнародної правосуб'єктності людства. Під людством він розуміє всесвітнє суспільство, в яке входять і окремі особи, і групи осіб, і держави. Тобто, це широкий підхід до людства, яке складається із усіх соціальних компонентів. За П. Є. Казанським, людство реалізовує свою правосуб'єктність шляхом вільного союзу. Саме ця ідея фактично є включенням людства до суб'єктів міжнародного права в якості окремого суб'єкта, який володіє унікальними характеристиками. Вона випереджає сучасні уявлення про міжнародне співтовариство, тісно пов'язані з концепцію міжнародної правосуб'єктності людства. З цього випливає висновок, що визнання міжнародної правосуб'єктності людства не є виключно відображенням змін сучасного міжнародного права, її причини значно глибше, і можливо, сучасні тенденції тільки актуалізують їх.^UThe thesis is devoted to the study of the international legal heritage of Professor P.E. Kazanskyi, its influence on the development of the doctrine of international law. The main stages of the formation of international legal views of P. E. Kazanskyi, the methodology of the study of international legal phenomena, the impact on the development of theoretical views on certain institutions of international law are considered. The prognostic potential of international legal ideas and concepts of Kazanskyi is considered. The methodological approaches and principles used by P.E. Kazanskyi in international legal research are revealed. The characteristic of Kazanskyi's views on the system, sources and subjects of international law is given. It is concluded that P.E. Kazanskyi is committed to a broad approach to understanding international law, according to which international public and international civil (private) law constitutes a unified system of law. The ideas of P.E. Kazanskyi on the role of international justice in the functioning of international law, its attribution to the sources of international law are highlighted. The views of P.E. Kazanskyi on the place and content of international river law in the system of international law at the end of the 19th century are analyzed. The concepts of P.E. Kazanskyi on the institutionalization of international law, international administrative law and the law of international governance are examined; the forecast of P.E. Kazanskyi regarding the development of international unions of states is evaluated. The significance of P.E. Kazanskyi's ideas regarding the content of international civil (private) law and its place in the system of international law, a forecast regarding the development and codification of private international law, the emergence of world civil law is disclosed. It is proved that P.E. Kazanskyi is the most famous representative of the Odesa school of international law at the end of the 19th - beginning of the 20th centuries, who made the greatest contribution to the development of the science of international law.It is proved that Peter Kazanskyi has an inherent authorial system of methodological approaches, principles and methods. An important methodological principle of Peter Kazanskyi, which he introduces in all his works, is the advantage of the analysis of normative material, in contrast to the doctrine of international law, which at that time was an important source and basis of the system of international law. This is especially evident in the writings on administrative unions of states. That is, one can characterize Peter Kazanskyi as a consistent positivist.It is revealed that Peter Kazanskyi's contribution to the development of international law is the most significant in the field of international administrative law and consists in the formation of the concept of institutionalization of international law, the separation and characterization of the law of international management. The concept of international governance allows us to re-evaluate the predictive opinions of Peter Kazanskyi on the development of international law. The growing number of administrative unions of states formed after the World War I, the League of Nations and the International Labour Organization, as well as the creation after the World War II of the United Nations and the system of its specialized institutions, fully confirmed the scientific validity of the ideas of Peter Kazanskyi on the further development of international law and its institutionalization.It is established that Peter Kazanskyi introduced the idea of the international legal personality of mankind. Under humanity, he understands a global society that includes both individuals and groups of individuals and states. That is, it is a broad approach to humanity, consisting of all social components. According to Peter Kazanskyi, humanity realizes its legal personality through a free union. In fact, this idea is actually the inclusion of humanity in the subjects of international law as a separate entity that possesses unique characteristics. It is ahead of current ideas about the international community, closely related to the concept of the international legal personality of mankind. From this it follows that the recognition of humanity's international legal personality is not solely a reflection of changes in modern international law, its causes are much deeper, and perhaps current trends only actualize them.

Здавна студентство відзначалося активною життєвою позицією і відігравало помітну роль у суспільному житті. З одного боку, студентівхарактеризують як молоду інтелігенцію, майбутню соціальну та інтелектуальну еліту, з іншого ‒ за ними закріплюється стереотип буршівдебоширів. Назагал студентство має пограничне соціальне становище, а період навчання у закладі вищої освіти є перехідною формою від юнацького додорослого життя. Зазвичай у період студентства відбувається остаточне формування світогляду, набору цінностей, стилю життя. Можнастверджувати, що студентські роки є періодом транзитної ідентичності для молоді, який чітко відділяється від подальших чи попередніх етапів життя.Незважаючи на короткий період перебування у статусі студента, молодь що навчається, формує власні звичаї, традиції, особливі моделі поведінки, витокияких можуть бути пояснені шляхом вивчення минулого студентської спільноти.Студентство займає помітне місце в сучасному українському суспільстві. Період навчання у закладі вищої освіти значущий і визначальний етап в життідля великої частини молоді. Відповідно важливим дослідницьким завданням є вивчення особливостей матеріальної та нематеріальної культури студентства.Дослідження різних аспектів історії студентства може надати корисний матеріал для пояснення особливостей поведінки, цінностей, світоглядусучасних вихованців вищої школи, краще зрозуміти, які виклики і проблеми постають перед ними в період навчання у закладі вищої освіти.^UTraditionally students were differed by their active life position and played a prominent role in public life. Very often students are characterized as youngintelligentsia, the future social and intellectual elite, on the other hand, they attach to the stereotype of brawlers, who are opposed to the burghers. In general, studentshave an unstable social status, and a period of study is a transitional form from youth to adulthood. Usually, in the period of studenthood, there is a final formation ofoutlook, set of values, lifestyle. Student years are a period of transit identity for young people that clearly separates from further or earlier stages of life. Despite ashort period of student life (usually a few years), students learn to form their own customs, traditions and specific patterns of behavior, the origins of which can beexplained by learning about student communities from the past.During the last years, we had many changes and transformations of Ukrainian society, that's why an important research task is to study the peculiarities of thematerial and intangible culture of students. Research on various aspects of the history of students' communities can provide useful material to address thechallenges of today.Considering the importance of covering the history of the students' as a separated social group, the Ph.D. thesis is devoted to the study of the studentcommunity of St. Vladimir University in the years 1834-1863. Throughout this period the community had a number of specific features, which makes it possible toconfirm the existence of a separate student subculture of St. Vladimir University Based on theoretical works, we define the student subculture as an autonomousformation in a dominant culture, characterized by its own customs, norms, systems of values, which shapes and determines the lifestyle and way of thinking of itscarriers. One of the key features of a subculture is self-identification and its awareness of its own difference from the other social groups. The generalcharacteristic of any subculture combines the material (clothing, food, etc.) and the ntangible sphere (values, ideals, etc.).

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 293 – Міжнародне право. – Міжнародний гуманітарний університет, Одеса, 2021.Дисертація присвячена комплексному дослідженню організаційно- правових засад імплементації міжнародного гуманітарного права в Україні, встановленню особливостей та передумов підвищення рівня імплементації норм міжнародного гуманітарного права в Україні.Розкрито ступінь наукової розробленості проблематики організаційно- правових засад імплементації міжнародного гуманітарного права в Україні, проаналізовано теоретико-правові погляди на поняття та зміст механізмів внутрішньодержавної імплементації міжнародного гуманітарного права, нормативне забезпечення імплементації міжнародного гуманітарного права в Україні. Обґрунтовано та запроваджено використання системного підходу до розгляду механізмів і процесів імплементації норм міжнародного гуманітарного права. Вперше запропоновано цілісний погляд на організаційно-правовий механізм імплементації міжнародного гуманітарного права в Україні у період міжнародного збройного конфлікту на території України, включаючи діяльність державних і недержавних суб'єктів. Визначено зміст і форми зобов'язань України щодо імплементації міжнародного гуманітарного права в умовах міжнародного збройного конфлікту на території України. Запропоновано створення відповідного організаційно-правового механізму ефективного застосування міжнародного гуманітарного права у Збройних Силах України: 1) безпосередню імплементацію норм міжнародного гуманітарного права у військове законодавство; 2) тлумачення та роз'яснення норм міжнародногогуманітарного права; 3) поширення знань про міжнародне гуманітарне право у Збройних Силах України; 4) забезпечення неухильного виконання приписів міжнародного гуманітарного права у Збройних Силах України; 5) контроль за дотриманням міжнародного гуманітарного права у Збройних Силах України. Набула подальшого розвитку доктрина щодо змісту та механізмів внутрішньодержавної імплементації міжнародного гуманітарного права в умовах мирного часу та в період збройного конфлікту, зв'язку між рівнем забезпечення внутрішньодержавної імплементації міжнародного гуманітарного права в умовах мирного часу на його реалізацію у період збройного конфлікту. Удосконалено поняття, зміст і структуру внутрішньодержавного організаційно-правового (інституційного) механізму імплементації міжнародного гуманітарного права.Доведено, що до заходів імплементації міжнародного гуманітарного права в національну правову систему належать: 1) моніторинг національного законодавства з точки зору його відповідності нормам міжнародного гуманітарного права; 2) ініціювання внесення змін до національного законодавства щодо його приведення у відповідність до зобов'язань держави з питань міжнародного гуманітарного права; 3) моніторинг практики застосування норм міжнародного гуманітарного права щодо її відповідності зобов'язанням держави з питань міжнародного гуманітарного права; 4) ініціювання внесення змін у правозастосовну практику задля підвищення ефективності виконання зобов'язань держави з питань міжнародного гуманітарного права; 5) проведення організаційно-розпорядчих заходів щодо підготовки та реалізації планів стосовно виконання зобов'язань держави з питань міжнародного гуманітарного права; 6)поширення знань про міжнародне гуманітарне право; 7) проведення контрольних заходів та інформування про хід виконання тих чи інших положень міжнародного гуманітарного права на міжнародному та внутрішньодержавному рівнях; 8) вчинення матеріально-технічних дій, спрямованих на імплементацію міжнародного гуманітарного права.^UThesis for the degree of Doctor of philosophy (Ph. D). Specialty 293 "International Law". – International Humanitarian University, Odesa, 2021.The thesis is devoted to a comprehensive study of the organizational and legal basis for the implementation of international humanitarian law in Ukraine and the establishment of characteristics and prerequisites for increasing the level of implementation of the provisions of international humanitarian law in Ukraine.The paper details the extent of scientific development of the organizational and legal basis for the implementation of international humanitarian law in Ukraine, analyses theoretical and legal views on the concept and content of domestic implementation mechanisms of international humanitarian law and the enactment of legislation for the implementation of international humanitarian law in Ukraine. A systematic approach to the consideration of mechanisms and processes for the implementation of international humanitarian law has been justified and introduced. The paper proposes, for the first time, a holistic view of the institutional and legal framework for the implementation of international humanitarian law in Ukraine during the international armed conflict in the territory of Ukraine, including the activities of State and non-State actors. It defines the content and form of Ukraine's obligation to implement international humanitarian law in the context of the international armed conflict in Ukraine. The author proposes to establish an appropriate institutional and legal mechanism for the effective application of international humanitarian law in the Armed Forces of Ukraine, to wit: 1) direct implementation of international humanitarian law in military legislation; 2) interpretation and clarification of rules of international humanitarian law; 3) dissemination of knowledge concerning international humanitarian law in the Armed Forces of Ukraine; 4) ensuring the strict11compliance with the provisions of international humanitarian law in the Armed Forces of Ukraine; 5) monitoring compliance of international humanitarian law in the Armed Forces of Ukraine. The paper further develops the doctrine on content and mechanisms for domestic implementation of international humanitarian law in peacetime and during armed conflict, as well as the connection between the scope of domestic implementation of international humanitarian law in peacetime and its implementation in time of armed conflict. It improves the concept, content and structure of domestic organisational and legal (institutional) mechanism for the implementation of international humanitarian law.It has been demonstrated that measures for implementation of international humanitarian law in the national legal system include the following: 1) monitoring of compliance of national legislation with the provisions of international humanitarian law; 2) initiating amendments to national legislation to bring it into compliance with the State's obligations under international humanitarian law; 3) monitoring the practice of application of the norms of international humanitarian law in accordance with the State's obligations under international humanitarian law; 4) initiating changes in the enforcement practices to improve the implementation of the State's obligations under international humanitarian law; 5)organizational and administrative arrangements for the preparation and implementation of plans to fulfil the State's obligations under international humanitarian law; 6) dissemination of knowledge concerning international humanitarian law; 7) monitoring and reporting on the implementation of international humanitarian law at the international and national levels; 8) logistical activities aimed at the implementation of international humanitarian law.