Розкрито механізм формування перехідних процесів під час пожежі у метрополітені за рахунок примусової та вільної конвекції з урахуванням теплового опору та депресії інерційних сил, який полягає у зміні величини та спрямованості вентиляційних потоків. Доведено, що період стабілізації повітряного потоку під час пожежі становить не менше 600 с, що співрозмірно з тривалістю виведення пасажирів із зони ураження пожежею (ЗУП). Встановлено наявність сплеску вмісту токсичних компонентів у початковий період стабілізації повітряного потоку через те, що у вогнище пожежі повертаються продукти горіння. Розкрито умови переносу теплоти та токсичних компонентів у газоповітряному середовищі у разі горіння рухомого складу у тунелі метрополітену, які полягають у формуванні ЗУП за температурним і токсичним фактором. Проаналізовано залежність параметрів ЗУП від теплової потужності пожежі, місця розташування палаючого потягу, теплофізичних параметрів тунелю й аеродинамічних параметрів вентиляційної мережі. Встановлено, що після припинення пожежі виникає високотемпературна теплова хвиля. Експериментально доведено можливість порушення вентиляційного режиму, застосованого у разі пожежі у метрополітені, внаслідок дестабілізувальної дії вільної тяги, теплової депресії пожежі, вітрового напору, конвективних потоків тощо. Визначено, що забезпечити стійке провітрювання перегінних тунелів метрополітену внаслідок пожежі можливо, якщо в аварійному режимі швидкість руху повітря у тунелі становитиме 1,5 - 2,0 м/с і більше. Розглянуто умови низької ефективності діючих аварійних вентиляційних режимів, що полягають у непогодженості роботи вентиляційних установок. Обгрунтовано принцип забезпечення безпеки людей у разі гасіння пожеж у метрополітені, що базується на комплексному використанні параметрів ЗУП, аварійних вентиляційних режимів, технічних засобів регулювання вентиляційної системи, засобів захисту органів дихання, а також технічних рішень, спрямованих на зменшення зони ураження пожежею.

  Скачати повний текст