Науково обгрунтовано теоретико-методичні засади визначення рівня й ефективності використання інноваційного потенціалу (ІП) на макро-, мезо- та мікрорівнях. Визначення рівня ІП на макрорівні здійснено за допомогою порівняльного аналізу запропонованих індикаторів розвитку виробництва в країні, що дозволяє оперативно відстежити динаміку рівня ІП і приймати рішення щодо його покращання. Для визначення ІП на мезорівні розроблено методичні підходи з використанням матриці тенденцій зміни ІП суб'єкта мезоекономіки, в якій можуть бути заплановані декілька варіантів змін і реакції суб'єкта на дані зміни, що дозволяє розраховувати рівняння регресії для складових ІП на базі часткових регресійних залежностей і сформувати ряд можливих сценаріїв розвитку інноваційної ситуації. Методику визначення рівня ІП та ефективності його використання на мікрорівні розроблено на базі матриці, за допомогою якої оцінюється забезпеченість кожної складової ІП (організаційно-економічної, виробничо-технологічної, науково-технічної та комерціалізації) інтелектуальними, матеріально-технічними, фінансовими й інформаційними ресурсами. Відзначено, що механізм економічної оцінки використання ІП підприємства передбачає зіставлення фактичних показників ІП підприємства з його межовими можливостями, що дозволяє виявити прорахунки та недоліки в роботі та підвищити ефективність їх інноваційного розвитку.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний структурно-семантичний і комунікативно-функціональний аналіз коментабельних конструкцій у сучасній англійській мові на базі матеріалу художнього та медійного дискурсів. Коментабельна конструкція - це складнопідрядне речення, в якому інтродуктивна частина (головне речення) вказує на факт висловлювання (та його авторизацію), а коментабельна частина (підрядне речення) повідомляє про саму подію. Коментабельність розглянуто як властивість дієслів приєднувати підрядне додаткове речення, а також як засіб універсального пізнання реального та можливого світів. Виявлено глибинну структуру коментабельної конструкції та текстової зумовленості коментабельних дієслів. З'ясовано залежність функціонування коментабельних дієслів від їх групової та індивідуальної семантики, типу дискурсу. Установлено зони підвищеної, нейтральної та зниженої коментабельності лексико-семантичних груп коментабельних дієсів у художньому та медійному дискурсах. Явище коментабельності розглянуто як комунікативно-функціональний феномен. Коментабельні конструкції представлено як макроструктурну, персональну, референтну та модальну сітки, що сприяють когезії тексту.

  Скачати повний текст