Досліджено актуальні теоретичні та практичні питання розробки дієвого організаційно-економічного механізму регулювання зайнятості населення за умов інноваційного розвитку економіки. Розкрито структуру та зміст складових даного механізму. Обгрунтовано, що регулювання зайнятості повинно здійснюватися у контексті інноваційного розвитку країни. Визначено концептуальні положення щодо суті, елементів і напрямів застосування інноваційних заходів у сфері регулювання зайнятості населення. Проаналізовано стан, проблеми розвитку відносин на ринку праці, а також відповідність методів і технологій державного регулювання сучасним потребам. Здійснено організаційно-економічне оцінювання інноваційних процесів, які відбуваються у сфері зайнятості. Удосконалено критерії оцінювання ефективності впровадження інновацій державною службою зайнятості. Визначено напрями регулювання якісних параметрів зайнятості як чинника забезпечення інноваційного розвитку країни. Охарактеризовано комплекс інструментів для підвищення конкурентоспроможності робочої сили. Визначено перспективні напрями розвитку політики зайнятості в Україні шляхом розробки пропозиції щодо вдосконалення механізму стимулювання попиту на послуги робочої сили, створення ефективної системи регулювання професійно-кваліфікаційного балансу, підвищення економічної активності безробітних, вирішення проблем міграції. На підставі міжнародного досвіду виявлено можливості реалізації в Україні новітніх форм гнучкої зайнятості, які полягають у розвитку її нового виду - телезайнятості.

  Скачати повний текст