Вперше надано визначення захисту прав і свобод людини та громадянина Конституційного Суду України (КСУ). Розглянуто його як діяльність, що здійснюється шляхом вирішення справ про конституційність законів, інших нормативних правових актів органів державної влади, тлумачення норм Конституції та законів, результатом якої є їх скасування, за умови їх невідповідності Конституції, та відновлення прав і свобод, гарантованих Конституцією, або уточнення позиції законодавця, вираженої в нормах, що тлумачаться, сприяючи таким чином, їх належній реалізації. Запропоновано дефініцію "правова позиція КСУ" як правовий висновок КСУ. Сформульовано позицію щодо доцільності рецепції українським законодавством інституту конституційної скарги як найбільш ефективного способу захисту прав і свобод людини. Вдосконалено розуміння функціонально-праксеологічних аспектів діяльності органів конституційної юстиції, змістовну характеристику практики КСУ у частині співвідношення таких елементів, як тлумачення та перевірка конституційності, наукові підходи до визначення змісту відмінностей й особливостей формування правових моделей конституційної юстиції. Висвітлено теоретичні підходи до розуміння механізму захисту прав і свобод людини та громадянина як статичного та динамічного явища. Систематизовано практику діяльності КСУ щодо захисту прав людини та громадянина. Обгрунтовано доцільність внесення змін до Конституції України та Закону України "Про КСУ".

  Скачати повний текст

Розглянуто особливості інноваційних процесів, розкрито сутність категорії "інновації" як іманентної якості економічної динаміки, проаналізовано та досліджено природу структурних змін в економіці України через наступні складові: національну інноваційну систему розвитку економіки України; компоненти перебудови транзитивної економіки під впливом інноваційних процесів. Визначено особливості становлення інноваційної сфери України, причини її кризового стану. Розкрито інноваційну модель розвитку економіки України та запропоновано підходи щодо формування стратегії інноваційного розвитку економіки України. Розроблено економіко-математичну модель інноваційного розвитку економіки України, що дозволяє здійснити прогноз економічного зростання країни завдяки активізації використання факторів інноваційної сфери.

  Скачати повний текст

У дисертації вперше на основі теоретичного обґрунтування проблеми дослідження визначено поняття «інклюзивний туризм» як інноваційну комплексну соціальну послугу для людей з інвалідністю, спрямовану на надання допомоги для відновлення оптимального фізичного, інтелектуального й соціального рівня життєдіяльності, компенсації порушених або втрачених функцій організму, профілактику, подолання або мінімізацію складних життєвих обставин людям з інвалідністю, з метою сприяння їхньої інтеграції в суспільство, соціальної адаптації, забезпечення всіма необхідними засобами реабілітації на основі медичних, психологічних, педагогічних, фізичних, професійних, трудових, фізкультурно-спортивних та соціально-побутових заходів, адаптованих до інклюзивного туризму людей з інвалідністю. Проаналізовано основні нормативно-правові документи, що регулюють надання соціальних послуг людям з інвалідністю засобами інклюзивного туризму за чотирма напрямами: соціальній захист (Конвенція про права осіб з інвалідністю, Національна стратегія зі створення безбар'єрного простору в Україні на період до 2030 року, Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»), соціальне обслуговування (Закон України «Про соціальні послуги», Закон України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю»), реабілітація (Закон України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні», Концепція ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів), туризм (Закон України «Про туризм», Закон України «Про курорти»). Відповідно до Класифікатора соціальних послуг вивчено можливість адаптації до впровадження інклюзивного туризму 16 соціальних послуг: інформування, консультування, посередництво, надання притулку, соціальна профілактика, догляд та виховання дітей в умовах, наближених до сімейних, соціальний супровід сімей/осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, соціальна адаптація, соціальна інтеграція та реінтеграція, денний догляд дітей з інвалідністю, персональне асистентування, соціальна реабілітації осіб з інтелектуальними та психічними порушеннями, соціально-психологічна реабілітація, тимчасовий відпочинок для батьків або осіб, які їх замінюють, що здійснюють догляд за дітьми з інвалідністю, фізичний супровід осіб з інвалідністю, які мають порушення опорно-рухового апарату та пересуваються на візках, з інтелектуальними, сенсорними, фізичними, моторними, психічними та поведінковими порушеннями, переклад жестовою мовою, транспортні послуги та ін. З'ясовано організаційно-змістові засади надання соціальних послуг людям з інвалідністю засобами інклюзивного туризму: організаційні (наявність нормативно-правових актів та їх дотримання; використання накопиченого досвіду впровадження інноваційних заходів з розвитку надання соціальних послуг людям з інвалідністю засобами інклюзивного туризму; залучення до надання соціальних послуг недержавного сектору соціального обслуговування, а саме громадських об'єднань); змістові (підготовка майбутніх фахівців до надання соціальних послуг інклюзивного туризму; створення спеціалізованих відділень інклюзивного туризму в закладах соціальної сфери на місцевому рівні; розробка і затвердження Державного стандарту соціальної послуги з інклюзивного туризму; активне залучення людей з інвалідністю до туристично-інклюзивних маршрутів).^UThe dissertation for the first time on the basis of theoretical substantiation of the research problem defines the concept of inclusive tourism as an innovative comprehensive social service for people with disabilities, aimed at helping to restore optimal physical, intellectual and social standard of living, compensation for impaired or lost body functions, or minimization of difficult life circumstances for people with disabilities, in order to promote their integration into society, social adaptation, providing all necessary means of rehabilitation on the basis of medical, psychological, pedagogical, physical, professional, labor, physical culture and social activities adapted to inclusive tourism for people with disabilities. The main normative and legal documents regulating the process of providing social services to people with disabilities through inclusive tourism in four areas are analyzed: social protection (Convention on the Rights of Persons with Disabilities, National Strategy for Barrier-Free Space in Ukraine until 2030, Law Of Ukraine «On Fundamentals of Social Protection of Persons with Disabilities in Ukraine»), social services (Law of Ukraine «On Social Services», Law of Ukraine «On State Social Assistance to Persons with Childhood Disabilities and Children with Disabilities»), rehabilitation (Law of Ukraine «On rehabilitation of persons with disabilities in Ukraine», the Concept of early social rehabilitation of children with disabilities), tourism (Law of Ukraine «On Tourism «, Law of Ukraine «On Resorts»); according to the Classifier of Social Services, the possibility of adapting to the introduction of inclusive tourism 16 social services was studied: information, counseling, mediation, asylum, social prevention, care and upbringing of children in close to family conditions, social support for families / people in difficult life circumstances, social adaptation, social integration and reintegration, day care for children with disabilities, personal assistant, social rehabilitation of persons with intellectual and mental disabilities, socio-psychological rehabilitation, temporary leave for parents or substitutes caring for children with disability, physical support of persons with disabilities who have musculoskeletal disorders and move on wheelchairs, with intellectual, sensory, physical, motor, mental and behavioral disorders, sign language translation, transportation services, etc.