Здійснено всебічний аналіз процесу розбудови етнонаціональної освіти в Україні, зокрема єврейської, у 1920 - 1930-х рр. Установлено суперечливість курсу тодішньої влади у здійсненні політики коренізації. Наголошено, що побудова єврейського освітнього простору в Україні мала певні особливості, які дали змогу єврейській освітній системі розвиватися за більш швидких темпів у порівнянні з іншими етносами. Це було спричинено необхідністю ліквідації смуги осілості з її характерним безробіттям і постійними соціальними катаклізмами, а також курсом країни на індустріалізацію. Однак єврейську освіту від ліквідації вберегти не вдалося. Внаслідок репресій, дискредитації, посилення пропаганди інтернаціоналізму, впровадження елементів уніфікації та русифікації наприкінці 1930-х рр. етнонаціональна освіта в Україні, зокрема єврейська, припинила своє існування. Її відновлення розпочалося за умов незалежної України завдяки зусиллям державних структур, громадських доброчинних організацій та фондів.

  Скачати повний текст