Висвітлено діалогічні взаємозв'язки філософської лірики Л.Вишеславського з творчістю Г.Сковороди, Т.Шевченка, П.Тичини, М.Рильського, О.Блока, В.Маяковського й інших українських і російських письменників. Вивчено поетичну систему письменника. Досліджено питання філософської поезії як теоретико-літературної проблеми. Обгрунтовано висновок, що філософська лірика є жанровим явищем. Висвітлено образи природи як домінанту філософських узагальнень поета, категорії часу та простору, як філософські концепти лірики Л.Вишеславського. Проаналізовано текстуальність у філософській ліриці поета. З'ясовано специфіку стрижневого образу ліричного героя у поезії Л.Вишеславського, завдяки якому творчість російськомовного лірика України набуває цілісного вигляду. Розкрито особливості функціонування Святого Письма у філософських творах поета Космосу.

  Скачати повний текст