Досліджено питання суті економічних взаємовідносин бурякосійних господарств з цукровими заводами. Систематизовано чинники цих відносин з урахуванням макро- та мікроекономічних факторів їх формування. Визначено перспективи розвитку бурякоцукрового виробництва та розміри оптимальної сировинної зони цукрових заводів регіону з використанням запропонованої методики визначення пріоритетних районів виробництва даної сировини. Обгрунтовано механізм формування та розвитку економічних відносин на підставі розподілу грошової виручки від реалізації цукру. Наведено пропозиції щодо перенесення строків збирання цукрових буряків на більш пізній час з метою збільшення маси коренів. Розраховано нормативну собівартість 1 т даних буряків як мінімального рівня ціни цукросировини. Розкрито суть поняття "економічні взаємовідносини" як взаємодії господарюючих суб'єктів за конкретних умов певного стану розвитку економіки країни. Систематизовано договірні зобов'язання та здійснено рекомендації щодо удосконалення умов договорів між виробниками та переробниками цукросировини у період реформування аграрного сектору економіки. Уперше на регіональному рівні запропоновано схему регулювання бурякоцукрового підкомплексу.