З'ясовано сутність синергетичної парадигми та її методологічну роль в осмисленні феномену соціальної еволюції та макросоціальних систем. Проаналізовано основні концепції соціального розвитку у межах класичної, некласичої та постнекласичної парадигми наукового знання. Доведено, що використання синергетичної методології у дослідженні процесу соціальної еволюції дозволяє сформувати нові соціальні стратегії та орієнтири, визначити тенденції та перспективи суспільного розвитку. Підтверджено тезу про залежність напрямку еволюції та підвищення ефективності функціональності макросоціальних структур від органічного поєднання параметрів організації та самоорганізації, послідовного втілення соціальних новацій і використання толерантних методів управління соціально-економічною діяльністю.

  Скачати повний текст