Розкрито суть поняття "молодіжна субкультура" з точки зору соціальної педагогіки. Визначено, що молодіжна субкультура є потужним механізмом соціалізації та має свою специфіку, структуру, взаємозв'язок з іншими субкультурами та загальною культурою зокрема. Визначено, що старші підлітки - суб'єкти молодіжної субкультури, оскільки започатковують її соціальну спрямованість, руйнуючи або вдосконалюючи попередню специфіку. Проаналізовано вплив сучасного естрадного музичного мистецтва на старших підлітків. Доведено, що музичне виховання є ефективним засобом соціального, що сприяє підвищенню рівня розвиненості соціальності (як результату соціального виховання) старших підлітків. Визначено провідні соціальні інституції, що впливають на формування та спрямованість молодіжної субкультури: сім'я, школа, однолітки, засоби масової інформації (зокрема, телебачення). Неузгодженість цих впливів зумовила обгрунтування й упровадження соціально-педагогічних чинників впливу сучасної естрадної музики на розвиток соціальності старших підлітків. За допомогою експериментальної перевірки доведено ефективність соціально-педагогічних чинників.

  Скачати повний текст

У дисертації досліджено проблему соціально-педагогічного супроводу внутрішньо переміщених осіб у закладах вищої освіти. На основі дослідження теоретичних та практичних наукових здобутків здійснено систематизацію та порівняльний аналіз основних підходів до вивчення проблем внутрішньо переміщених осіб у соціогуманітарних науках. Аналіз науково-педагогічної літератури сприяли виявленню проблем сучасного суспільства, що полягають у пошуках нового місця проживання та вирішенню питань масових порушень прав громадян України, які покинули тимчасово окуповані території та потребують соціального захисту, подоланню збройних конфліктів, соціально-педагогічної підтримки осіб, які мають статус внутрішньо переміщених. Здійснено термінологічне уточнення понять – «переміщені особи», «внутрішньо переміщені особи», проаналізовано характерні ознаки цієї категорії як об'єкта соціально-педагогічної роботи. З'ясовано, що поняття «внутрішньо переміщені особи» у науковій літературі розглядаються як окремі особи, чи групи осіб, які були змушені залишити свої помешкання, або місця постійного проживання в результаті, або щоб уникнути наслідків збройного конфлікту, проявів насильства, порушень прав людини, стихійних або спричинених діяльністю людини лих, техногенних катастроф, і які не перетнули міжнародно-визнаних державних кордонів. Проаналізовано головні проблемами внутрішньо переміщених осіб в Україні та варіанти їх успішного вирішення. Визначено особливості соціально-педагогічного супроводу внутрішньо переміщених осіб у закладах вищої освіти, зокрема, висвітлено стан наукових розробок щодо основ соціально-педагогічної роботи з внутрішньо переміщеними особами, шляхом визначення функціонально-рольового підходу. Сформульовано авторське визначення поняття «соціально-педагогічний супровід внутрішньо переміщених осіб у закладах вищої освіти» як процес спільної взаємодії науково-педагогічних працівників, спеціалістів соціальної сфери та волонтерів, результатом якого є формування соціальної компетентності особистості, комплексу якостей, необхідних для розвитку у внутрішньо переміщених осіб соціальної адаптованості, соціальної активності та соціальної автономності, сприяння у подоланні складних життєвих обставин.^UThe problem of social and pedagogical support of internally displaced persons in higher education institutions is investigated in the dissertation. On the basis of research of theoretical and practical scientific achievements the systematization and the comparative analysis of the basic approaches to studying the problems of internally displaced persons in social and humanitarian sciences is carried out. The analysis of scientific and pedagogical literature helped to identify problems of modern Ukrainian society, which are in search of a new place to live, armed conflicts, mass violations of the Ukrainian citizens' rights on the temporarily occupied territories and forms and methods of social protection, psychological impact and socio-pedagogical work of internally displaced persons are needed to be improved. The terminological clarification of the concepts – «displaced persons», «internally displaced persons» have been made, the characteristics of this category as an object of social work are analyzed. It has been found out that the concept of «internally displaced persons» in the scientific literature is considered as individuals or groups of people who were forced to leave their homes or places of residence as a result, or to avoid the consequences of armed conflict, violence, human rights violations, natural or man-made disasters, technological disasters and which have not crossed internationally recognized state borders. The main problems of internally displaced persons in Ukraine and the need for their successful solution are highlighted. Peculiarities of social and pedagogical support of internally displaced persons in higher education institutions are determined have been marked, in particular, the state of scientific developments on the basics of socio-pedagogical work with IDPs has been highlighted, by defining the functional-role approach (defining the main functions and roles of specialists in the process of socio-pedagogical support of IDPs). The author's definition of the concept «social and pedagogical support of internally displaced persons in higher education institutions» as a process of joint interaction of research and teaching staff, social workers and volunteers has been drafted, which results in the formation of social competence of the individual, education of qualities needed for development of internally displaced persons` social adaptability, social activity and social autonomy, assistance in overcoming difficult life circumstances.