Виявлено архетипно-образний пласт народної пісні, співвідношення архетипного й образного начал. Досліджено архетипне (несвідоме) начало у народній поетичній пам'яті. Створено методику виявлення архетипно-образної сфери народної пісні. Досліджено українські народні пісні календарно-обрядового циклу, що є унікальною жанровою системою, яка охоплює повний період художнього відображення життєвих явищ, починаючи від древньої людини (міфологічну пісенність) і до сьогодення. Вивчено сучасну народну пісню, яка виокремлює колективно-авторське начало ліричного автора, як індивідуалізовану, свідомісно виокремлену, індивідуально узагальнену систему творчого відображення. Зроблено спробу концептуально змоделювати народну пісню як текстову систему (знакової чи мовноіпровізаційної даності та модель архетипно-образну, яка містить попередню, часто невиокремлену свідомістю структуру на рівні менталітетного відчування ритму, символу, кольору, врешті, на рівні незафіксованої біоенергетичної структури, яка пізніше моделюється у поняття "мотив", що фіксується свідомістю. Проведено вибіркове дослідження трьох пластів народнопоетичного мислення (родинно-побутового, соціально-побутового й історичного) й одержано певні результати щодо динаміки розвитку поетичної свідомості. Залежність у родинно-побутовій ліриці від образних архетипів долі як системи буття, що найменована і не може бути змінена (міфологічне мислення), у соціально-побутовій народній ліриці змінюється акцентацією на соціальні фактори життя (чумацькі, рекрутські, бурлацькі, наймитські пісні та пісні про соціальну нерівність), хоча фатум долі залишається, але більше як натяк. Історичні пісні різко знімають магічний сегмент інтерпретації (факту життя).

  Скачати повний текст