Розкрито сутність соціально-правового механізму протидії злочинності, його відмінності від суміжних категорій і правових феноменів. Проаналізовано сучасний стан правового забезпечення протидії злочинності та висвітлено напрями вдосконалення на перспективу. Охарактеризовано практику реалізації правозастосовних механізмів протидії злочинності в діяльності судів і правоохоронних органів. Визначено коло профільних кримінологічних функцій і систематизовано методи кримінологічного впливу. Встановлено сутність, зміст і значення віктимізації для формування структур шуканого механізму. Досліджено проблемні питання оцінювання ефективності функціонування соціально-правового механізму протидії злочинності та сформульовано рекомендації, щодо вдосконалення теоретико-правових засад і практичної діяльності із протидії злочинності та механізму її функціонування.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена комплексній характеристиці феномену, факторів та концепції розвитку кримінологічного законодавства України. Вперше надано характеристику кримінологічного законодавства як метасистемного правового феномену ризоматичної будови, що включає такі елементи: 1) конститутивний – законодавство, яке визначає загальні засади, принципи організації протидії злочинності в державі; 2) стратегічний, що визначає цінності, цілі, орієнтири, установки в діяльності щодо протидії злочинності в актуальному та перспективному вимірах; 3) структурний, який окреслює коло спеціальних суб'єктів запобігання злочинам, їх повноваження, взаємодію; 4) функціональний, що визначає законодавчу основу реалізації конкретних напрямів, рівнів, етапів, заходів й засобів протидії злочинності, забезпечення цієї діяльності; 5) інтегративні зв'язки; 6) лакуни.^UThe dissertation is devoted to the complex characteristic of the phenomenon, factors and the development's grounds of the criminological legislation of Ukraine. For the first time has characterized criminological legislation as a metasystemic legal phenomenon of rhizomatic structure, which includes the following elements: 1) constitutive – legislation that defines the general grounds, principles of crime prevention in the state; 2) strategic, which defines the values, goals, guidelines, attitudes in the criminality counteraction in the current and future dimensions; 3) structural, which outlines the range of special subjects of crime prevention, their credentials etc.; 4) functional, which determines the legislative basis for the implementation of specific areas, levels, stages, measures and means of combating crime, ensuring this activity; 5) integrative connections; 6) lacunae.

У дисертації комплексно, з урахуванням сучасного стану юридичної доктрини та регламентації вітчизняним і міжнародним правом надано характеристику кримінальної відповідальності за грубе порушення законодавства про працю, її підстав і диференціації.^UThe author of the dissertation has comprehensively provided characteristics of criminal liability for major breach of labor legislation, its grounds and differentiation taking into account the current state of legal doctrine and regulations of domestic and international law.

Дисертація присвячена комплексній кримінологічній характеристиці погроз та насильства щодо суддів, народних засідателів, присяжних (ст. 377 КК України), розробці заходів запобігання їх поширенню. Вперше визначено, надано опис та пояснення стану погроз та насильства щодо суддів, народних засідателів, присяжних, в результаті чого встановлено збереження високого рівня, несприятливої динаміки, загальної тенденції до зростання при високій латентності (близько 86,5 %), кореляції із факторами кадрового забезпечення суддівського корпусу, відсутності чітко виражених територіальних (за показниками географії) закономірностей поширення, обтяженої рецидивом злочинів складної структури з переважанням усних погроз вбивством щодо суддів, які висловлюються у зв'язку з участю особи в кримінальному судочинстві.^UThe dissertation is devoted to the complex criminological characteristics of threats and violence against judges, lay judges, jurors (Article 377 of the Criminal Code of Ukraine), the development of prevention measures. For the first time the state of threats and violence against judges, lay judges and jurors has been descripted and explained. As a result, it was highlighted quite high level, unfavorable dynamics, general growth trend with high latency (about 86,5%), correlation with staffing factors, the lack of clearly defined territorial (according to geography) patterns of distribution, difficult structure with a predominance of verbal threats of murder against judges, which are expressed in connection with the participation of a person in criminal proceedings and which are burdened by the recurrence of crimes.

Дисертація присвячена комплексній кримінологічній характеристиці злочинності в оборонно-промисловому комплексі України, розробці заходів протидії її відтворенню. Доведено, що оборонно-промисловий комплекс України є простором поєднання особливих, зумовлених як галузевою специфікою, так і загальноекономічними, а також культурно-психологічними чинниками, явищ і процесів, структур і функцій, їх станів, проявленої в них соціальної діяльності, що можуть бути ідентифіковані як детермінанти злочинності, злочинність як така, а також як інструменти зниження інтенсивності відтворення кримінальних проявів. В результаті наданої структурно-функціональної характеристики оборонно-промислового комплексу останній визначений як ресурсне поле розгортання кримінальних практик у сфері економіки та як об'єкт деструктивного впливу, організованого іноземними суб'єктами.^UThe dissertation is devoted to the complex criminological characteristics of crimes in the defense-industrial complex of Ukraine, developing of prevention measures. It is proved that the defense-industrial complex of Ukraine is a space of combination of special, due to both industry specifics and general economic, as well as cultural and psychological factors, phenomena and processes, structures and functions, their states, social activities manifested in them, which can be identified as determinants of crime, criminality, also as tools to reduce the intensity of reproduction of crimes. As a result of the given structural and functional characteristics of the defense-industrial complex, the latter is defined as a resource field for the development of criminal practices in the economic sphere and as an object of destructive influence organized by foreign actors

Дисертація присвячена розробці кримінологічних засад протидії кримінальному радикалізму в установах виконання покарань на основі комплексної його кримінологічної характеристики, опису і пояснення стану, особливостей детермінаційного комплексу, напрямів і заходів обструкції. Визначено сутність та сформовано поняття радикалізму як соціальної практики відмежування та опозиціонування, яка виходить із заперечення наявного порядку (правового, політичного, економічного, морального тощо) та установки на зміну засновків суспільного співжиття, що реалізується через умовно інтенсивну активність щодо конструювання альтернативного порядку і його діяльнісну або символічну онтологізацію (вузьке бачення радикалізму); як антропологічно постійного прояву боротьби зі соціальною ентропією через невдоволення культурою, феномен цілеспрямованого, провокованого й конструйованого вивільнення соціальної енергії у напрямі суттєвих змін (відміни) культури на підставі передзаданого (установочного) мислення (широке бачення радикалізму). В індивідуальному вимірі радикалізм запропоновано розуміти як акт діалогічного існування у соціально-бунтівній формі, що переживається в особистісній установці на боротьбу, проявлену у контекстуально зумовленому, маніфестуючому максимальному згущенні волі до зміни самого цього контексту і реалізації проєкту свого майбутнього.Здійснено класифікацію радикалізму, надано опис і пояснення його видів. За домінуючою екзистенцією (кримінолого-екзистенціальний підхід) виділено та охарактеризовано 9 його видів: самоактуалізаційний, мегалотимний, ізотимний, солідаризаційний, танатофобний, ресентиментарний, свободо-центруючий свободо-елімінуючий та ігровий.В залежності від домінуючої у радикальному акті установки виділено та охарактеризовано радикалізм буттєвий (акціоністський) та привласнюючий (експансіоністський). В залежності від ступеня раціональності мотивування радикальних дій – раціонально-ідеологічний та невротичний. За критерієм часоорієнтування – ретроградний (реакційний, консервативний) та футурорадикалізм. В залежності від соціально-рольової спрямованості та функціональної приналежності радикала в системі соціальної діяльності – соціально-паразитичний та соціально-домінантний. За критерієм тієї ідеології, що покладається в основу обґрунтування радикальних дій, відповідного цілепокладання – радикалізм релігійний, світсько-політичний, побутовий, кримінально-субкультурний.Охарактеризовано феномен кримінального радикалізму в установах виконання покарань. Виділено два функціональні блоки кримінального радикалізму серед ув’язнених: 1) ендогенний, спрямований на зміну комунікативних параметрів середовища засуджених (протягом 2016–2022 рр. зареєстровано 8 умисних вбивств, 22 умисних тяжких тілесних ушкоджень, 51 випадок встановлення або поширення злочинного впливу); 2) екзогенний, спрямований проти адміністрації установ виконання покарань (ст. ст. 147, 258, 294, 342, 345, 348, 349, 391, 392 КК України); на прояви екзогенного кримінального радикалізму припадає 22,5 % від загальної кількості зареєстрованих випадків злісної непокори (ст. 391 КК України), 50 % погроз або насильства щодо працівників правоохоронних органів (с. 345 КК України) та опору (ст. 342 КК України), 100 % – решта категорій. Встановлено, що близько 80 % умисних вбивств серед засуджених вчиняються з використанням холодної зброї або предметів, спеціально пристосованих для нанесення тілесних ушкоджень; 20 % – через завдання численних ударів руками та ногами (більш ніж 95 % таких випадків – групове побиття); 95,6 % – у робочі дні; 88,5 % – у житлових зонах, 8 % – у виробничих зонах, 3,5 % – у ДІЗО і ПКТ; 9 з 10 осіб злочинців перебували на профілактичних обліках як злісні порушники режиму у виправних колоніях. Удосконалено кримінологічне розуміння природи бунтів у виправних колоніях, які характеризуються підвищеною суспільною небезпечністю, здатністю не лише дестабілізувати ситуацію в установі виконання покарань, а й суспільно-політичну ситуацію в регіоні держави або в цілій країні; за 6 років (2016–2021 р.) зареєстровано 23 бунти різного масштабу та інтенсивності (у 2022 р. сталося ще принаймні 3 бунти).Встановлено, що радикалізм серед персоналу установ виконання покарань має кримінально-правові межі, визначені складами кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 115, 121, 122, 127, 365 КК України, які вчиняються на службі та щодо ув’язнених.^UThe dissertation is devoted to the development of criminological principles of combating criminal radicalism in penal institutions on the basis of its comprehensive criminological characteristics, description and explanation of the state, features of the deterministic complex, directions and measures of obstruction. The essence of radicalism is defined and the concept of radicalism is formed as a social practice of separation and opposition, which comes from the denial of the existing order (legal, political, economic, moral, etc.) and the attitude to change the foundations of social coexistence, which is realized through conditionally intensive activity in the construction of an alternative order and its active existence or symbolic ontologization (a narrow vision of radicalism); as an anthropologically permanent manifestation of the struggle against social entropy due to dissatisfaction with culture, the phenomenon of purposeful, provoked and constructed release of social energy in the direction of significant changes (removal) of culture on the basis of predetermined (establishment) thinking (broad vision of radicalism). In the individual dimension, radicalism is proposed to be understood as an act of dialogic existence in a socially-rebellious form, which is experienced in a personal attitude to struggle, manifested in a contextually conditioned, manifesting maximum concentration of the will to change this very context and realize the project of one's future.A classification of radicalism was carried out, a description and explanation of its types was provided. According to the dominant existence (criminological-existential approach), 9 of its types are distinguished and characterized: self-actualizing, megalothymic, isothymic, solidarizing, thanatophobic, resentful, free-centered, free-eliminating, and playful.Depending on the attitude dominant in the radical act, essential (actionist) and appropriating (expansionist) radicalism is distinguished and characterized. Depending on the degree of rationality, the motivation for radical actions is rational-ideological and neurotic. According to the criterion of time orientation – retrograde (reactionary, conservative) and futuro-radicalism. Depending on the socio-role orientation and functional affiliation of the radical in the system of social activity – socially parasitic and socially dominant. According to the criterion of that ideology, which is the basis of the justification of radical actions, the corresponding goal setting – radicalism is religious, secular-political, common, criminal-subcultural.The phenomenon of criminal radicalism in penal institutions is characterized. Two functional blocks of criminal radicalism among prisoners are singled out: 1) endogenous, aimed at changing the communicative parameters of the convicts' environment (during 2016–2022, 8 intentional murders, 22 intentional grievous bodily harms, 51 cases of establishing or spreading criminal influence were registered); 2) exogenous, directed against the administration of penal institutions (Articles 147, 258, 294, 342, 345, 348, 349, 391, 392 of the Criminal Code of Ukraine); manifestations of exogenous criminal radicalism account for 22,5 % of the total number of registered cases of malicious disobedience (Article 391 of the Criminal Code of Ukraine), 50 % of threats or violence against law enforcement officers (Page 345 of the Criminal Code of Ukraine) and resistance (Article 342 of the Criminal Code of Ukraine), 100 % – the rest of the categories.It has been established that about 80 % of intentional murders among convicts are committed with the use of cold weapons or objects specially adapted for inflicting bodily harm; 20 % – due to the task of numerous blows with hands and feet (more than 95 % of such cases are group beatings); 95,6 % – on working days; 88.5% – in residential zones, 8 % – in industrial zones, 3.5 % – in punishment rooms for prisoners; 9 out of 10 criminals were on preventive records as malicious violators of the regime in correctional colonies. Improved criminological understanding of the nature of riots in correctional colonies, which are characterized by increased social danger, the ability not only to destabilize the situation in the institution of execution of punishments, but also the socio-political situation in the region of the state or in the entire country; in 6 years (2016–2021), 23 riots of varying scale and intensity were registered (at least 3 more riots occurred in 2022).It has been established that radicalism among the staff of penal institutions has criminal-legal limits determined by the composition of criminal offenses provided for in Art. Art. 115, 121, 122, 127, 365 of the Criminal Code of Ukraine, which are committed in the service and in relation to prisoners.