Обгрунтовано та розроблено диференційований підхід і удосконалено технологію блокувального інтрамодулярного остеосинтезу з метою покращання результатів лікування хворих з діафізарними переломами стегнової кістки та зменшення строків відновлення їх працездатності. Показано, що характерною рентгенологічною особливістю репаративних процесів з застосуванням блокувального інтрамедулярного остеосинтезу за динамічним типом фіксації кісткових уламків у разі переломів стегнової кістки є формування масивної періостальної мозолі у порівнянні зі статичним типом блокування стрижня. Блокувальний інтрамедулярний остеосинтез сприяє компенсації посттравматичних розладів кровопостачання в ушкодженій кінційвці у більш ранні строки після травми (у середньому на 3 міс), ніж з використанням накісткового остеосинтезу. Установлено, що застосування блокувального інтрамедулярного остеосинтезу у разі діафізарних переломів стегнової кістки менш негативно впливає на структурно-функціональний стан кісткової тканини, ніж кістковий остеосинтез. Це має прояв у покращанні денситометричних показників та меншій кількості хворих з остеопенією та остеопорозом (відповідно 9,5 % остеопенії в основній та 48 % остеопенії та 24 % остеопорозу у контрольній групах). Розроблений клініко-діагностичний алгоритм блокувального інтрамедулярного остеосинтезу дозволяє диференційовано проводити лікування хворих залежно від тяжкості, рівня діафізарного перелому стегнової кістки, наявності остеопорозу та супутніх пошкоджень внтурішніх органів. Удосконалення техніки операції блокувального інтрамедулярного остеосинтезу зменшує травматичність і тривалість оперативного втручання, променеве навантаження на медичний персонал і хворого, дозволяє виконувати блокувальний інтрамедулярний остеосинтез без обов'язкового використання електронно-оптичного перетворювача. Удосконалена післяопераційна реабілітація хворих після цієї операції дає змогу підвищити ефективність лікування та скоротити строки непрацездатності.

  Скачати повний текст