Проаналізовано проект трансформації засадничих положень історико-філософської науки В. Дільтея, зміст якого полягає у критичному перегляді гегелівської теорії історико-філософського процесу (як "анархії систем", можливість логічної схематизації). Обгрунтовано певні теоретичні положення, альтернативні неокантіанським і гегельянським історико-філософським концепціям. Розглянуто розбіжності між кумулятивними моделями історико-філософського процесу, тлумаченням мети та завдань історико-філософського дослідження, місця історії філософії в системі наук В. Дільтея та Г.В.Ф. Гегеля. Висвітлено історико-філософський зміст філософського-герменевтичного вчення В. Дільтея. Проаналізовано умови формування історико-філософських ідей, теоретичні та методологічні проблеми історико-філософської науки в інтерпретації німецького філософа, його внесок до світової історико-філософської науки. Розглянуто розвинуті В. Дільтеєм ідеї як важливий крок на шляху становлення європейської історико-філософської науки XX ст., встановлено їх теоретичну цінність для подальшого розвитку вітчизняної історії філософії.

  Скачати повний текст

Розроблено теоретичні та організаційно-економічні підходи щодо формуваня та ефективного функціонування малих форм господарювання в аграрній сфері. Розглянуто сутність фермерських, особистих господарств та інших форм малого сільського бізнесу, запропоновано їх класифікацію. Здійснено аналіз сучасного рівня розвитку фермерських, особистих господарств та інших форм малого бізнесу сільських жителів Криму. Визначено їх роль у забезпеченні населення сільськогосподарською продукцією та підвищенні рівня його життя. Оцінено ризики функціонування малих форм господарювання на селі. Розроблено прогноз чисельності зайнятих у сфері малого бізнесу сільської місцевості Криму. Визначено напрямки першочергових заходів щодо розвитку малих форм господарювання (правове, кредитне та інформаційно-технічне забезпечення, формування системи економічної безпеки).

  Скачати повний текст

Вивчено процес формування готовності майбутніх аграріїв до реалізації міжнародних фахових програм. Визначено основні структурні компоненти готовності, характеристики, чинники, види діяльності, умови, на підставі яких можна з'ясувати суть цього феномену, а також розробити систему його формування та розвитку цього творення у майбутніх фахівців аграрного профілю. Теоретично обгрунтовано й експериментально апробовано педагогічні умови (врахування особливостей формування професійної готовності, набуття соціокультурних знань і змін, формування громадянської позиції, покращання психологічної адаптації в іншомовному середовищі), що забезпечує ефективність процесу формування готовності майбутніх аграріїв до реалізації міжнародних фахових програм як складової успішної фахової діяльності. Розроблено й апробовано методику формування даної готовності.

  Скачати повний текст