Побудовано нову прикладну теорію розрахунку складених конструкцій шаруватої структури на базі моделі, що дає змогу враховувати умови контакту з іншими пружними тілами на обох зовнішніх поверхнях - моделі з двома базовими поверхнями, двовимірної за математичним змістом, але просторової за геометричною та фізичною суттю. Зазначено, що запропонована теорія узагальнює континуальний і дискретний напрямки моделювання напружено-деформованого стану шаруватих систем та дозволяє здійснити розрахунки конструкцій складеної шаруватої структури за товщиною. Обгрунтовано достовірність моделі на підставі зіставлення з відомими, а також одержаними просторовими розв'язками теорії пружності. Побудовано скінченний елемент шаруватого масиву, з використанням якого розроблено методики розрахунку ребристих шаруватих конструкцій, шаруватих конструкцій на напівпросторі. Базуючись на розроблених теорії та методах її реалізації, розв'язано широке коло задач механіки складених конструкцій шаруватої структури.

  Скачати повний текст

<$Eroman {Cu sub 2 Se}> - HgSe - <$Eroman {SnSe sub 2 }> на концентраційний трикутник. Уперше встановлено існування тетрарної сполуки <$Eroman {Cu sub 6 Hg sub 0,92 GeS sub 5,92 }> та області гомогенності для тетрарної сполуки <$Eroman {Cu sub 2 HgGeSe sub 4 }> (область гомогенності за 670 К локалізована за перерізом HgSe - <$Eroman {Cu sub 2 GeSe sub 3 }> у концентраційному інтервалі 33 - 50 мол. % HgSe). Визначено кристалічну структуру тетрарних сполук <$Eroman {Cu sub 2 HgGe(Sn)S(Se) sub 4 }> та <$Eroman {Cu sub 6 Hg sub 0,92 GeS sub 5,92 }>. У германійвмісних системах установлено існування областей склоутворення та визначено параметри склоподібних сплавів (енергію оптичної іонізації та характеристичні температури).

  Скачати повний текст

Розкрито значення проблеми Іншого для сучасної філософії та суспільства взагалі. Цю проблему визначено як одну з найважливіших у феноменологічній традиції. Проаналізовано філософсько-атропологічний вимір концепцій Іншого, який дозволяє висвітлити приховані виміри людського існування, культурних форм буття. Вивчено специфіку феноменологічної філософії культури - розглянуто особливості сприйняття Іншого. Досліджено проблему можливості процесу ідентифікації особистості в інтерсуб'єктивному просторі. Значну увагу приділено особливостям розрізнення Свого та Чужого світів, оскільки це стосується проблеми культурної ідентифікації, без якої є неможливою самоідентифікація особистості взагалі. Розглянуто шляхи до порозуміння між культурами, які пропонують сучасні феноменологи. Проаналізовано феномен Чужого, іншої традиції, які спонукають до формування своєрідності та неповторності Свого, до розвитку культури взагалі. З'ясовано, що завдяки Іншому, іншій культурі, відбувається повноцінне сприйняття світу, самореалізація людини як людини.

  Скачати повний текст