Вперше визначено особливості розповсюдження, тенденції, етапи розвитку та рушійні сили епідемічного процесу гепатиту В (ЕП ГВ) в Україні за період від початку офіційної реєстрації цього захворювання (1970 р.) і до теперішнього часу. Показано вплив соціально-економічних змін, що відбуваються в суспільстві, на кількісні й якісні параметри ЕП, формування домінуючих шляхів передачі збудника та груп підвищеного ризику інфікування. Науково обгрунтовано та визначено шляхи удосконалення епідемічного нагляду (ЕН) за ГВ в Україні з урахуванням досягнень сучасної імунодіагностики та імунопрофілактики. Проведено комплексне вивчення епідеміологічних особливостей розповсюдження внутрішньолікарняних інфекцій гепатитів В і С (ГВ і ГС) з розробкою теоретичних, методичних та практичних аспектів проблеми. На підставі результатів епідеміологічних досліджень встановлено дійсний рівень розповсюдженості ГВ серед пацієнтів та медичних працівників і залежність його показників від профілю лікувальних установ. Одержано нові дані, що дають підставу розглядати ГС як внутрішньолікарняну інфекцію. Виявлено специфічні причини й умови розвитку ЕП ВЛ ГВ і ГС, групи підвищеного ризику зараження пацієнтів за професійного інфікування медичних працівників. Наведено порівняльну оцінку епідемічної значущості різних шляхів і факторів передачі збудників ВЛ ГВ і ГС у лікувальних відділеннях різного профілю. Уточнено уявлення про широту розповсюдження й епідеміологічні характеристики ВЛ ГВ і ГС за сучасних умов, про особливості ЕП. Розроблено інформаційну підсистему ЕН за ВЛ ГВ і ГС, науково обгрунтовано стратегію їх профілактики

  Скачати повний текст