На підставі результатів вивчення певних джерел здійснено всебічний аналіз комплексу питань, взаємопов'язаних зі швидким підвищенням техногенного тиску на сільськогосподарські угіддя, насамперед на орні землі за процесу інтенсифікації сільського господарства УРСР у 1960 - 1980-ті рр. Зазначено, що розвиток негативних процесів, які знижували природні відтворювальні можливості грунту та загострювали соціоекологічні проблеми села, були наслідком волюнтаристських рішень вищих органів влади. Розглянуто характер застосування хімічних добрив і пестицидів. Показано негативний вплив безсистемного внесення великих доз хімічних добрив на природні якості грунту. Проаналізовано руйнування структури грунту внаслідок дії на нього надто важких сільгоспмашин. Розкрито характер і процес реалізації гучної кампанії з меліорації. За умов осушення перезволожених земель та у разі будівництва зрошувальних систем продуктивність сільськогосподарських угідь, незважаючи на величезні втрати, не зростала, а навпаки зменшувалась. Показано причини цього явища. Відзначено, що одночасна дія декілько негативних техногенних чинників значною мірою посилює їх деструктивний вплив на природні якості грунтів і здоров'я працюючих на них людей. Наголошено, що сформована за радянських умов суто технократична стратегія розвитку аграрного сектору економіки була принципово непридатною для регулювання складного комплексу економічних, соціальних, екологічних чинників, які виникають у процесі використання природних ресурсів, на чому базується сільське господарство.

  Скачати повний текст