Розроблено інструментарій та практичні рекомендації щодо вдосконалення теоретико-методичних засад діагностики в процесі антикризового управління гірничозбагачувальними комбінатами. Вдосконалено класифікацію ступенів кризового стану на гірничозбагачувальних комбінатах шляхом уведення поняття "критична ситуація". Розроблено комплексний показник експрес-діагностики кризового стану гірничозбагачувальних комбінатів, який базується на показниках, значення яких можна визначити на комбінатах у будь-який момент їх діяльності. Визначено методичний підхід щодо нормування величини довгострокових зобов'язань, залучення якої не погіршить фінансово-економічний стан підприємства до кризового. Запропоновано підходи щодо поетапного планування поточних зобов'язань, які дозволяють запобігти кризовому стану на підприємстві. Надано підходи щодо виконання бюджетів підприємства, які дозволяють в режимі реального часу контролювати можливі зміни в ступенях кризового стану та не погіршувати його. Розширено інструментарій оцінювання доцільності інвестування з урахуванням обмежень в одиницях часу.

  Скачати повний текст

Об'єкт: процес формування економічної безпеки підприємства (ЕБП) у динамічних умовах бізнес-середовища. Мета: розробка та наукове обґрунтування концептуальних положень, теоретико-методологічних основ, методичних підходів і рекомендацій практичного характеру до формування економічної безпеки підприємств у динамічних умовах бізнес-середовища. Методи дослідження: методи абстрактно-логічного, морфологічного та компаративного аналізу, метод критичного аналізу, діалектичний метод, метод системного аналізу та синтезу, метод Делфі, системний підхід, метод декомпозиції, системний аналіз та синтез, статистичні, розрахунково-аналітичні методи, емпіричного дослідження, статистичного та кореляційного аналізу, систематизації, індукції та дедукції, графічного аналізу. Запропоновано: вперше: розроблено методологічні засади оцінювання темпорального стану ЕБП, який характеризує своєчасність досягнення її індикаторами лімінальних значень, що дозволяє оцінити спроможність підприємства досягнути бажаних значень індикаторів ЕБП в обмежувальний період без застосування для цього спеціальних заходів для убезпечення економічних інтересів підприємства; розроблено методичні підходи до оцінювання запасу ЕБП з позиції її забезпеченості, що передбачають виявлення впливу безпекозабезпечувальних заходів на інтегральний стан економічної безпеки у поточному періоді та дозволяють врахувати зовнішні чинники; розроблено методичні підходи до оцінювання впливу когерентної безпеки різних груп стейкхолдерів підприємства на його економічну безпеку, які передбачають врахування залежної від підприємства частини економічної безпеки стейкхолдерів, що забезпечує скоординоване інтегрування показників оцінювання економічної безпеки різних груп стейкхолдерів до загальної системи оцінки ЕБП; обґрунтовано науково-методологічний підхід до забезпечення ЕБП, що синтезує стратегічний та операційний рівні її забезпечення та ґрунтується на врахуванні параметрів забезпечення і елементах декомпозиції забезпечення економічної безпеки з одночасним урахуванням мінливості бізнес-середовища, вимог стейкхолдерів і просторової об’єктивної діяльності підприємства; сформовано науковий диференційовано-інтеграційний підхід до оцінювання ЕБП, який одночасно враховує її рівень й темпоральний стан і створює завершену систему її кількісно-якісного визначення та дозволяє сформувати цілісне системне бачення величини показника ЕБП; удосконалено: методичні засади оцінювання когерентної безпеки стейкхолдерів підприємства, які ґрунтуються на визначенні індикаторів тієї частини економічної безпеки стейкхолдерів, яка є керованою підприємством; методичні підходи до оцінювання рівня ЕБП, які передбачають визначення недостатності прибутку до оподаткування (ЕВТ) у порівнянні з лімінальною величиною прибутку ЕВТ; методичний підхід до оцінювання рівня забезпечення ЕБП, який передбачає урахування її параметрів (операційна досконалість і ринкова стійкість); методологічний підхід до оцінювання ефективності управлінських рішень з позиції їх впливу на ЕБП, який передбачає оцінювання показників результативності управлінських дій з урахуванням динаміки величин рівня, темпорального стану ЕБП і когерентної економічної безпеки стейкхолдерів підприємства; набуло подальшого розвитку: ієрархічна структура ЕБП, що відображає складники економічної безпеки, які, послідовно інтегруючись між собою, формують ЕБП з позиції господарсько-орієнтованого підходу та когерентну економічну безпеку стейкхолдерів; теоретико-методичний підхід до визначення обмеження на величину прибутку, з якого сплачуються дивіденди з урахуванням інтересів власників та підприємства, що дозволяє визначити оптимальне співвідношення когерентної безпеки власників та ЕБП; понятійний апарат економічної безпекології щодо визначення сутності понять «ЕБП», «рівень економічної безпеки підприємства», «стан економічної безпеки підприємства»; методичний підхід до визначення сукупності показників, які відображають ступінь забезпечення ЕБП як міри готовності підприємств до глобальних трендів та враховують стратегічну ресурсно-процесну відповідність діяльності підприємства очікуваним параметрам бізнес-середовища у майбутньому; класифікація управлінських рішень за ознакою їх впливу на зміну ЕБП, яка передбачає відокремлення традиційних управлінських рішень, в яких зміна ЕБП є побічним або супутнім результатом від рішень цілеспрямованої дії на економічну безпеку (рівень, темпоральний стан і рівень забезпечення як ЕБП, так і когерентної безпеки стейкхолдерів). Сфера використання: промислові підприємства.^UObject: the process of formation of enterprise economic security (EES) in the dynamic conditions of business environment. Purpose: development and scientific substantiation of the conceptual provisions, theoretical and methodological grounds, methodical approaches and practical recommendations for building economic security of an enterprise in the dynamic conditions of business environment. Methods of research: methods of abstract-logical, morphological, and comparative analysis, critical analysis method, dialectical method, system analysis and synthesis method, Delphi method, system approach, decomposition method, system analysis and synthesis, statistical, calculation and analytical methods, empirical research, statistical and correlation analysis, systematization, induction and deduction, graphical analysis. It is proposed: for the first time: the methodological grounds for assessing the EES are developed that characterizes the timeliness of reaching the liminal values by its indices, which enables the assessment of the enterprise’s capability of achieving the desired values of the EES indices within a limiting period without applying special measures to ensure the economic interests of the enterprise; the methodical approaches to assessing the margin of EES in terms of its provision are developed, which provide for identifying the impact of security provision measures on the integral state of economic security in the current period and allow considering the external factors; the methodical approaches to assessing the impact of coherent security of various groups of stakeholders of an enterprise on its economic security are developed, providing for the consideration of the part of stakeholders’ economic security dependable on the enterprise, which ensures coordinated integration of the indices for assessing the economic security of various groups of stakeholders into the general system for EES assessment; the scientific and methodological approach to providing EES is substantiated, which synthesizes the strategic and operational levels of its provision and is based on consideration of the provision parameters and decomposition elements of economic security provision with simultaneous accounting of the business environment variability, requirements of stakeholders, and spatial objective activity of the enterprise; a scientific differentiation and integration approach to the EES assessment is formed, which simultaneously takes into account its level and temporal state as well as creates a complete system of its quantitative and qualitative determination, and enables building a holistic system vision of the EES index value; improved: the methodical grounds for assessing coherent security of the enterprise’s stakeholders, which are based on identifying the indices of the part of stakeholders’ economic security managed by the enterprise; the methodical approaches to assessing the EES level, which provide for the determination of insufficient earnings before tax (EBT) in comparison with the liminal value of EBT; the methodical approach to assessing the level of EES provision, which involves consideration of its parameters (operational excellence and market stability); the methodological approach to assessing the effectiveness of management decisions in terms of their impact on EES, which provides for the assessment of performance indicators of management actions, given the dynamics of the EES level and temporal state as well as coherent economic security of the enterprise’s stakeholders; further developed: the EES hierarchical structure, reflecting the economic security components, which, consistently integrating with each other, form EES in terms of an economically oriented approach and coherent economic security of stakeholders; the theoretical and methodical approach to determining the limit on the amount of profit for dividend payments, taking into account the interests of owners and enterprises, which allows determining the optimal ratio of coherent security of owners to EES; the conceptual apparatus of economic security science with regard to defining the essence of the concepts of “EES”, "level of economic security of an enterprise”, “state of economic security of an enterprise”; the methodical approach to determining the set of indices, which reflect the degree of EES provision as a measure of enterprises’ readiness for global trends, and take into account the strategic resource and process compliance of the enterprises’ activities with the expected parameters of business environment in the future; the classification of management decisions by their impact on the changes in EES, which involves distinguishing traditional management decisions, in which the change in the EES is a side or concomitant result, from the decisions of targeted impact on economic security (level, temporal state and provision level both of EES and coherent security of stakeholders). Scope of use: industrial enterprises.